Філософія грошей

Функцiя i обмiну, i вимiрювання будь-яких грошей, вочевидь, пов’язана з певним обмеженням iх кiлькостi, як звикли казати, з iх «рiдкiснiстю». Тобто, якщо чинна та пропорцiя мiж одиничною величиною i сукупною величиною товарiв i грошей, то вона, мабуть, незмiнна при кожному довiльному зростаннi грошей i з таким самим значенням може продовжувати iснувати для цiноутворення. Тодi лише при збiльшеннi знаменника грошовий дрiб показував i пропорцiональне збiльшення чисельника, не змiнюючи його значення. Однак ця пропорцiйнiсть змiни фактично не вiдбуваеться при дуже iстотному зростаннi грошей.

Тимчасом як у дiйсностi знаменник грошового дробу дуже збiльшуеться, чисельник спочатку залишаеться тим самим, прилаштувавшись в усiх вiдносинах обiгу до нового пiдгрунтя. Отже, цiна, що складаеться з абсолютноi величини чисельника, поки що не змiнилася, тодi як вiдносно, себто щодо грошового дробу, вона стае набагато меншою. Внаслiдок цього власник новоi грошовоi маси, тобто спершу уряд, перебувае в надзвичайно сприятливому становищi порiвняно з усiма продавцями товарiв, пiсля чого згодом неодмiнно мають з’являтися реакцii вповнi найтяжчих потрясiнь обiгу, i то особливо з тiеi митi, коли надходження самого уряду потрапляють у девальвованi грошi. Чисельник грошового дробу – цiна товарiв – звiсно, тiльки тодi пропорцiйно пiдвищуеться, коли, по сутi, видано надмiрний грошовий запас уряду. Отже, вiн знову знаходиться стосовно пiдвищених цiн своiх потреб зi зменшеним грошовим запасом – ситуацiя, в якiй спокуса запобiгти iй новою емiсiею грошей здебiльшого нездоланна i спонукае наново розпочинати гру. Я навiв це лише як тип численних i так часто розглядуваних невдач довiльних емiсiй паперових грошей. А такi емiсii вабливо виринають самi собою, щойно немае жорсткого прив’язування грошей до такоi субстанцii, збiльшення якоi обмежене. Так, зовнi протилежне явище доводить це ще рiшучiше. В XVI ст. один французький державник запропонував у майбутньому бiльше не використовувати срiбло як грошi, а карбувати монети iз залiза – i то з тiеi точки зору, мовляв, маса iмпорту срiбла з Америки позбавляе цей метал його рiдкiсностi. Якщо натомiсть прийняти метал, який узагалi дiстае певну вартiсть винятково через державне карбування, то тут, мовляв, була бiльша гарантiя для потрiбноi обмеженостi грошовоi величини; тимчасом, якби який-небудь власник срiбла безпосередньо мав разом iз ним також грошi, то бракувало б усякоi межi для iх маси.