Філософія грошей

Порiвняно з тьмяною символiкою мiтологiчних свiтоглядiв сучасна виявляе геть не порiвнянну безпосереднiсть у схопленнi об’ектiв; натомiсть екстенсивне й iнтенсивне накопичення життевих обставин тягне за собою те, що ми набагато бiльше мусимо оперувати з iх узагальненнями, стисненнями i представництвами в символiчнiй формi, нiж це було потрiбно в простiших i тiснiших стосунках: символiка, що на нижчих рiвнях життя так часто становить кружний шлях i марнотрату сил, на вищих рiвнях якраз слугуе доцiльностi й заощадженнi сил при опануваннi речами.

Тут, скажiмо, можна згадати про технiку дипломатii, i то як у мiжнародному, так i в партiйно-полiтичному сенсi. Певним е вiдношення реальних владних величин, яке вирiшуе про результат протилежностi iнтересiв. Але цi величини мiряються одна з одною якраз уже не безпосередньо, тобто, у фiзичнiй боротьбi, а стають представленими через самi лише уявлення. За репрезентантом будь-якоi колективноi влади у сконцентрованiй потенцiйнiй формi стоiть реальна сила його партii, i точно мiрою цiеi останньоi його голос дiевий i його iнтерес може досягти здiйснення. Вiн сам е немов символ цiеi влади; iнтелектуальнi рухи мiж репрезентантами рiзних владних груп символiзують той перебiг, якого набрала б реальна боротьба, i то так, що переможений настiльки точно покоряеться iх результату, немовби вiн перемiг у нiй. Я пригадую, наприклад, перемовини мiж працiвниками i працедавцями задля уникнення загрози страйку. Тут кожна партiя зазвичай iде на поступки лишень до того пункту, до якого, згiдно з ii оцiнкою сил, ii змушував би страйк, що дiйсно вибухае. Ultima ratio[25 - Крайнiй засiб, останнiй аргумент (лат.).] уникають через те, що наперед схоплюють його результати в пiдсумовуючих уявленнях. Якби це представництво i вимiр реальних сил завжди було напевно можливе завдяки самим лише уявленням, то взагалi можна було б позбавитися будь-якоi боротьби. Та утопiчна пропозицiя – вирiшувати майбутнi вiйни за допомогою шаховоi партii мiж полководцями – настiльки абсурдна через те, що кiнець партii в шахи не дае жодноi пiдстави для того, яким же був би кiнець збройноi вiйни, i, отже, не може справдi успiшно унаочнювати й представляти цього останнього; натомiсть, скажiмо, вiйськовi навчання, в яких знайшли б повного символiчного вираження все вiйсько, всi шанси, увесь розум командування, за неможливого припущення iх вiдновлення, звiсно, могли б робити зайвою фiзичну боротьбу.