Гендерне тяжіння: виклики та рішення

Piвнicть прав жiнки i чoлoвiкa зaбeзпeчyетьcя: наданням жiнкам рiвних з чoлoвiкaми мoжливocтeй y грoмaдcькo-пoлiтичнiй i культурнiй дiяльнocтi, y здoбyттi ocвiти i прoфeciйнiй пiдгoтoвцi, y працi та винaгoрoдi за неi cпeцiaльними зaxoдaми щодо oxoрoни працi i здоров’я жiнок, вcтaнoвлeнням пeнciйниx пiльг, cтвoрeнням умов, якi дають жiнкам мoжливicть пoеднyвaти працю з мaтeринcтвoм, правовим зaxиcтoм, моральною та мaтeрiaльнoю пiдтримкою мaтeринcтвa i дитинства, включаючи надання оплачуваних вiдпусток та iнших пiльг вагiтним жiнкам i мaтeрям».

Водночас, стаття 43 Конституцii Украiни, що гарантуе право громадянам Украiни на працю, мiстить обмеження для жiнок.

«Кожен мае право на працю, що включае можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн вiльно обирае або на яку вiльно погоджуеться.

Держава створюе умови для повного здiйснення громадянами права на працю, гарантуе рiвнi можливостi у виборi професii та роду трудовоi дiяльностi, реалiзовуе програми професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiдповiдно до суспiльних потреб».

А далi зазначено:

«Використання працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для iхнього здоров’я роботах забороняеться».

Тож стаття 43 суперечить першiй частинi статтi 24 Конституцii Украiни i е внутрiшньо суперечливою, бо в однiй частинi статтi сформульовано положення про вiльний вибiр працi, а в iнший передбачено заборону на використання працi жiнок.

Обмеження, якi накладаються на жiнок, несуть у собi множинне дискримiнацiйне навантаження.

По-перше, е дискримiнацiйним ставити поруч у документах жiнок та дiтей (неповнолiтнiх). Жiнки е дорослими особами, якi мають однаковi з чоловiками права. Дiти мають окремi права, бо вони ще не повнiстю сформованi особи, бiльше за дорослих уразливi до соцiальних негараздiв та впливiв.

По-друге, жiнка позбавляеться права вiльного вибору своеi роботи.

По-трете, обмежуються економiчнi можливостi жiнок на ринку працi, що призводить до iснування як гендерних розривiв в оплатi працi, так i до труднощiв iз офiцiйним працевлаштуванням.

Цi типи обмежень можна назвати прямими. Однак подiбна норма без урахування соцiально-економiчного рiвня розвитку суспiльства мае ще й побiчнi впливи.

Так, вона не стимулюе модернiзацiю виробництва, пiдвищення квалiфiкацii та переквалiфiкацiю працюючих чоловiкiв, що також негативно впливае на суспiльний розвиток як у близькiй, так i у вiддаленiй перспективах.