Гендерне тяжіння: виклики та рішення

Важливими е рекомендацii щодо вiдповiдальностi всiх держав за припинення беззаконня, за здiйснення судового переслiдування осiб, винних у геноцидi, злочинах проти людства i вiйськових злочинах, включно зi злочинами, що стосуються сексуального та iнших форм насильства щодо жiнок i дiвчат. І у випадках, коли це можливо, передбачити, щоб на цi злочини не поширювалася дiя положення про амнiстiю[26 - Резолюцiя Ради Безпеки ООН 1325 «Жiнки. Мир. Безпека». URL: http://www.un.org/womenwatch/osagi/wps/#resolution.

].

Такi рiшення надихали.

Але треба сказати, що хоча вiд моменту ухвалення Резолюцii 1325 минуло майже два десятилiття, ситуацiя з жiночим миротворенням на глобальному рiвнi кардинально не змiнилася.

За даними Глобального дослiдження щодо впровадження Резолюцii 1325 «Попередження конфлiктiв, перехiдне правосуддя, забезпечення миру»[27 - Глобальне дослiдження було представлено в жовтнi 2015 р. Генеральним Секретарем ООН Радi Безпеки ООН. Дослiдження пiдготувала група експертiв, провiдною серед яких була Радика Кумарасвами, колишня Спецiальна Доповiдачка Ради Безпеки ООН з питань дiтей у вiйськових конфлiктах.

До групи експертiв входило 15 обраних осiб: представники керiвництва ООН, дипломати, дослiдники, практики з рiзних куточкiв свiту. Координацiю пiдготовки цього дослiдження здiйснювало Агентство ООН «ООН-Жiнки».], впродовж 1990—2010 рокiв у свiтi було пiдписано 585 мирних договорiв, i лише у 92 iз них було згадано жiнок.

У 17 – прямо згадано сексуальне насильство.

У 16 – включено положення про права жiнок.

У 13 – передбачено посилення залучення жiнок як умову реалiзацii договору.

У 9 договорах пропонувалися квоти або резервування мiсць для жiнок в органах виконавчоi та законодавчоi влади.

У 8 договорах згадано необхiднiсть посилення жiночих органiзацiй та iнфраструктури, яка служить жiночим потребам.

У 7 договорах наводилися специфiчнi механiзми, завдяки яким можна зменшити рiвень насильства щодо жiнок, а також включення жiнок i дiвчат до процесiв демобiлiзацii, роззброення та реiнтеграцii.

У 5 договорах iшлося про необхiднiсть участi жiнок у дiяльностi полiцii та реформування полiцii з орiентацiею на потреби жiнок.

У 4 – про необхiднiсть участi жiнок у системах правосуддя.

Таким чином, лобiювання участi жiнок та iхня участь на всiх етапах ведення мирних перемовин, вiдвернення та розв’язання конфлiктiв залишаються актуальними i сьогоднi.