Гендерне тяжіння: виклики та рішення

У Загальнiй декларацii прав людини (1948 рiк), багатьох iнших документах мiстяться положення, реалiзацiя яких гарантуе рiвнiсть прав чоловiкам та жiнкам. Завдяки правовому розвитку повна та рiвна участь жiнок у полiтичному, цивiльному, економiчному, суспiльному i культурному життi на нацiональному, регiональному та мiжнародному рiвнях, а також лiквiдацiя всiх форм дискримiнацii за ознакою статi е першочерговими цiлями мiжнародного спiвтовариства[16 - Викорiнення насильства стосовно жiнок. Мiжнар. документи. – К.

Але попри те що сьогоднi розумiння прав людини i прав жiнок набуло бiльш широкоi пiдтримки, активiсти й дослiдники наполягають, що в цiй царинi залишаеться ще чимало недолiкiв та завдань щодо iх подолання.

Американська правозахисниця Маргарет Шулер видiляе серед них такi:

1. Лiквiдацiя дихотомii «суспiльне життя – приватне життя» i встановлення вiдповiдальностi держав за порушення прав жiнок у приватнiй сферi.

2. Забезпечення унiверсальностi прав людини, оскiльки завдяки тому що Декларацiя придiляе особливу увагу «нацiональним i регiональним особливостям та iсторичним, культурним i релiгiйним кореням», залишаеться багато мiсця для iнтерпретацiй, якi суперечать iнтересам жiнок.

3. Необхiднiсть розширення визначення економiчних та соцiальних прав.

4. Вiдсутнiсть механiзмiв, якi б забезпечували звiтнiсть мiжнародних фiнансових структур, таких як Свiтовий банк та Мiжнародний валютний фонд, щодо того, як впливають iхнi структурнi реформи на населення краiн, особливо жiнок.

5. Необхiднiсть включення тематики прав жiнок до порядку денного для основних правозахисних органiв ООН, а також полiпшення координацii дiй наявних правозахисних механiзмiв гендерноi спрямованостi, формування конкретних процедур та механiзмiв виконання цих рекомендацiй.

6. Посилення контролю ООН за дотриманням прав людини[17 - Заявляем наши права. – М., 1995. – С. 10—11.].

У 1995 роцi за результатами Четвертоi Всесвiтньоi Конференцii зi становища жiнок було сформульовано низку рекомендацiй щодо процедур контролю та монiторингу, серед них: розробка та ухвалення факультативного протоколу в рамках Конвенцii з прав жiнок щодо можливостi прийняття iндивiдуальних скарг (ухвалений у 2003 роцi), призначення Спецiального доповiдача з питань прав жiнок при Комiсii ООН з прав людини, навчання спiвробiтникiв ООН щодо вмiння розпiзнавати порушення прав жiнок тощо.