Тринадцятиканоння. Тексти, що створили цивілізацію

Незважаючи на досить короткий перiод iснування iмперii Цiнь, саме в цей час було проведено фундаментальнi перетворення, спрямованi на господарське та адмiнiстративно-територiальне об’еднання краiни та створення цiлiсноi управлiнськоi структури: запроваджено едину систему мiр i ваг, писемностi та грошового обiгу, скасовано аристократичнi титули, а для чиновникiв уведено 20 рангiв.

Реформа письмових знакiв, проведена Цiнь Ши-Хуандi, суттево вплинула на пiсляцинську традицiю коментування конфуцiанських канонiв.

У 213 р. до Р. Х. Цiнь Ши-хуандi для забезпечення ефективнiшого впровадження легiстского вчення серед населення та беручи до уваги доповiдь Лi Си, наказав знищити «конфуцiанську лiтературу». Як твердив Лi Си у своiй доповiдi, мотивуючи прийняття такого указу: «мають бути знищенi погляди всiх, хто за допомогою давнини вiдкидае сучасне».

Знищенню пiдлягали «Ши цзiн», «Шу цзiн» та всi фiлософськi книжки, що зберiгалися у приватних книгозбiрнях та не мали «практичного» значення – дозволялося зберiгати лише: книжки з медицини, фармакологii, ворожiння та сiльського господарства.

Карали навiть тих, хто пробував декламувати «Ши цзiн» та «Шу цзiн».

Водночас конфуцiанськi книжки в державних зiбраннях знищенню не пiдлягали.

Також було взято пiд варту 460 конфуцiанських вчених, яких звинуватили у пiдбурюваннi проти влади, частину з яких закопали живцем, а частину – вислали на кордон.

Тому, наприклад, один iз канонiв – «І цзiн», що не був спалений, дiйшов до нашого часу, ймовiрно, в найбiльш достовiрному виглядi.

Хоч твердження про гонiння Цiнь Ши-хуандi на конфуцiанцiв та спалення ним конфуцiанських книжок у спецiальнiй лiтературi загальноприйняте, деякi вченi дотримуються думки, що насправдi це легенда, придумана Лю Сяном та Лю Сiнем за правлiння узурпатора Ван Мана (45 р. до Р. Х. – 23) для обгрунтування його права на усунення дому Хань та претензiй на iмператорський трон.

Та все-таки, iмовiрно, серйознi гонiння таки мали мiсце.

Але через цей указ безповоротно таки загинуло багато книжок, створених у попереднi епохи. Дослiдники припускають, що саме тодi було втрачено «Юе цзiн» («Канон музики»). А через те, що канони «Шу цзiн» та «Лi цзи» довелося поновлювати з пам’ятi, вважаеться, що вони вiдновленi лише частково.