На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
📚 Читайте "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Для плетiння використовували вербову кору, лозу або шпагат. Брали пучок соломи, стискали лiвою рукою, а правою обвивали шпагатом, роблячи спiральний валок. Звивши косу, котра, зiгнута у коло, утворювала круг потрiбного дiаметра, пришивали ii початок до кiнця. З допомогою шила протикали отвiр для шпагату i сильно притягали, щоб один звiй якнайщiльнiше прилягав до другого. Пiсля дворазового обкручування i прошиття краi пiдносилися щораз вище, аж до отримання потрiбноi форми, пiсля чого вели перевесло так, щоб стiнки наростали у виглядi валка.
На теренах Гуцульщини, Бойкiвщини i Покуття переважали «солом’яники» круглоi форми, а Лемкiвщини – цилiндричноi. У середньому товщина стiнки становила 5–6 см, висота 70–100 см, ширина 60 см. Побутування кошiв таких розмiрiв зафiксовано нами в селах Задубрiвцi, Стецева, Снятинського р-ну, с. Росохач Городенкiвського р-ну, с. Живачiв Тлумацького р-ну, смт Делятин Надвiрнянського р-ну, селах Яворiв i Брустури Косiвського р-ну Івано-Франкiвськоi областi.
Кошi-безденки належно виконували своi функцii в перiод екстенсивного ведення бджiльництва. Із запровадженням рацiональних методiв утримання бджiл вони стали гальмом на шляху подальшоi еволюцii вуликiв. Кошi мали кiлька основних вад: iх не можна було розбирати, що утруднювало докладний огляд бджолиного гнiзда; у цих вуликах важко було пiдсадити нову матку в разi ii втрати чи замiни; нелегко було розпiзнати появу хвороб.
Вулик Дзержона – перехiдний тип мiж нерозбiрними (колоди, дуплянки, сапетки) i рамковими вуликами, сконструйовано Яном Дзержоном 1859 року в Сiлезii. З його винаходом з’явилася можливiсть розбору й огляду бджолиного гнiзда. У ньому, на вiдмiну вiд пiзнiших рамкових вуликiв, замiсть звичайних рамок мiстилися лише верхнi планки (снози), до яких бджоли прикрiплювали верхню частину щiльника, а iншi краi прикрiплялися ними до стiнок вулика.










