Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули

Вагилевич, але вiн неточно визначив межi Гуцульщини. Польський етнограф В. Поль у першiй половинi XIX ст. чiткiше i детальнiше накреслив межi буковинськоi та галицькоi Гуцульщини. За його даними, у буковинськiй частинi Гуцульщини знаходилось 21 село, а в галицькiй – 71 село та 4 мiстечка, в яких на той час проживало 73 676 чол. [6, s. 99—235].

Найбiльш повно питання розселення гуцулiв опрацьовано було С. Витвицьким, який визначав територiю, де компактно проживали гуцули, i на цiй територii – 114 населених пунктiв [7, s.

27–36].

В. Завадський повторив твердження Витвицького, однак розширив територiю Гуцульщини; кiлькiсть населення, за його пiдрахунками, становила тут 120 000 чол. [8, s. 408].

В той же час Я. Головацький в передмовi до своеi збiрки пiсень, визначаючи територiю Галичини, Буковини та Закарпаття, на якiй живуть гуцули, на вiдмiну вiд Завадського, зменшуе цю територiю. За його даними, у 1872–1874 рр. в Галичинi налiчувалось 68, на Буковинi – 20, на Закарпаттi – 21 село, а в них 107 610 мешканцiв [2].

Р. Кайндль [4], який протягом багатьох рокiв дослiджував Гуцульщину, погоджувався з твердженнями попереднiх дослiдникiв вiдносно територii, заселеноi гуцулами. Не об'ективним е й твердження Коженьовського в цьому питаннi [5, s. 20–21].

В п’ятитомному виданнi «Гуцульщина» В. Шухевич безпiдставно поширив межi Гуцульщини на територiю, не заселену гуцулами [3, с. 10–24]

Отже, протягом ХІХ – на початку ХХ ст. питанням етнографiчних кордонiв Гуцульщини займалась досить значна кiлькiсть дослiдникiв, але вони по-рiзному оцiнювали ii територiальнi межi.

Найбiльш повне визначення ареалу гуцульськоi етнографiчноi групи здiйснив В. Гнатюк: «Гуцули заселяють Карпати в околицi Чорногори, iх оселi розкиданi по обох сторонах Карпат i належать до рiзних краiн. Звичайно iх оселi тягнуться долинами рiк i потокiв. У Галичинi починаються вiд Надвiрнянськоi Бистрицi по Пасiчну i йдуть долинами рiки Пруту по Дiлятин, по течii рiк Бiлого та Чорного Черемошу до Вижницi, долиною рiки Рибницi по Косiв i рiки Пiстиньки по Пiстинь.

На Буковинi гуцульськi села розташованi долиною рiки Черемошу, де вiн творить границю мiж Галичиною i Буковиною, цiлоi рiки Путилiвки, яка вливаеться в Черемош, i горiшньоi течii Сусави та Фряси. На Мармарощинi (Закарпаття) гуцульськi села тягнуться долинами рiк Мокрянки, Тересульки, Шопурки, Кисви, Чорноi та Бiлоi Тиси.