На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Бич i держак мали у верхнiх кiнцях шкiрянi капицi («вугол», «угловень», «уголово»), що з’еднувались мiж собою ув’яззю iз шкiри («ременем», «ремiнником», «остушкою»). Капиця на держаку поверталась, а на бичi – нi.
Обмолочене зерно обчищали вiд полови i смiття жолобоподiбною липовою, рiдше вербовою лопатою з малою або великою ручкою («вiялка», «вiячка», «вiяшка»). Нею пiдкидали на протяг або проти вiтру у стодолi, на тоцi чи в сiнях зерно з половою або кидали його проти вiтру, i полова вiдвiювалась. Інколи провiювали зерно вiд полови на вiтрi.
Тут будет реклама 1
Набране в корито або цебер сипали зверху на розстелене рядно або просто на тiк чи в iнше корито i цебер.
У 20—30-х роках XX ст. заможнi селяни почали користуватись для вiяння зернових саморобними або фабричними вiялками, так званими млинками.
В домашнiх умовах зерно на Гуцульщинi, як i на всiй територii Украiни, розмелювали на ручному млинi («жорнах»). Конструкцiя жорен на Гуцульщинi була подiбною до тих, що побутували в центральних областях Украiни.
Тут будет реклама 2
На дослiджуванiй територii переважав вiдкритий тип жорен. Складався вiн з двох каменiв: майже наполовину оголеного верхнього («поверхник») – рухомого i нижнього вiдшлiфованого («спiдник») – нерухомого, з’еднаних по вертикалi металевим стержнем (веретеном). Основою таких жорен служив дерев’яний станок («колода»), з видовбаним круглим отвором для нижнього каменя. Верхнiй камiнь обертався на «обичайцi» за допомогою ручки («погонича»), вставленоi в отвiр («каганець») на краю верхнього каменя i з’еднаноi з дiркою перекладини («кросен»), вставленоi у колоду.Тут будет реклама 3
Зерно для помолу засипали в отвiр («горницю»), що знаходився посерединi верхнього каменя. Борошно висипалось через бiчний отвiр («мучник») у пiдставлене корито [8, с. 146]. Розмелювали зерно на муку i в млинах.
Зерно подрiбнювали на крупу або очищали його вiд лушпиння на ножнiй ступi («нiжна ступа»), рiдко – на ручнiй. Виготовляли ножну ступу з горизонтально поставленоi колоди – основи з видовбаним отвором («емою»), званим ще «ступа», «ступка», дно якого покривали бляхою («капою»).
Тут будет реклама 4
До колоди прибивали два дерев’янi бруси («пiдвалини»), якi трималися на нiжках («лабках») i були з'еднанi «попругою». Посерединi пiдвалин був пристрiй («ручник»), за який трималися руками пiд час товчення зерна. Мiж «пiдвалинами» обертався бiгун («вал») з «клюпачем» (довгий, товстий дерев’яний брус), на кiнцi якого знаходилась «клюпа» (що товкла зерно), покрита зiсподу «залiзним постолом».
Мнения
О книге «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Коллектив авторов! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
