На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули

Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Своерiднi умови цiеi територii позначились i на використаннi землеробськоi технiки, призначеноi для обробiтку грунту. Невеличкi шматки земель, труднiсть iх угноення й обробiтку в гiрських умовах, а також нестача тягловоi сили – коней i волiв – були причиною того, що селяни часто замiсть того, щоб орати поле чи город плугом, обробляли iх мотикою («сапа», «джугас») [9, c. 156].
Люди похилого вiку с. Іспас Путильського р-ну Чернiвецькоi обл. пам'ятали ще дерев'янi мотики iз залiзною оковкою робочоi частини [4, c.
На Гуцульщинi, як i на iншiй територii Украiнських Карпат, побутували сапи з гранчастим обухом (званим також «вухом»), як i в сокири, полотном, подiбним до трикутника, овальним лезом. Тут, як i в рядi районiв Закарпаття, Житомирщини i Чернiгiвщини, робоча частина крiпилась до держака, як i в сокири, а сам держак мав назву «топорище» [3, арк.
Знаряддя обробiтку грунту:1 – дерев'яний плуг, 2 – модифiкований плуг, 3 – борона, 4 – мотика, 5 – лопата
Для обробiтку грунтiв користувалися лопатою («рискаль», «городник», «горонник») – ще в кiнцi XIX ст. дерев’яною, iз залiзним робочим окуттям.
Лопатами, як правило, скопували город, садили за лопатою картоплю, iнколи й кукурудзу (буковинська Гуцульщина), копали картоплю.
Як уже згадувалось, дерев’яним плугом iз залiзним лемешем i ножем почали користуватись на Гуцульщинi лише на межi XVIII–XIX ст. Такi плуги побутували у незаможних селян аж до колективiзацii сiльського господарства.
У другiй половинi XIX – 30-х роках XX ст. на територii Гуцульщини з’являються плуги трьох рiзновидiв: традицiйнi дерев’янi (iх називали «простi плуги») на колiсному передку iз залiзним лемешем i череслом, традицiйнi модифiкованi плуги i фабричнi залiзнi плуги (кiнець XIX – початок XX ст.) [3, арк. 12, 28, 39].
Дерев’яний плуг складався з робочоi половини – плуга та тягловоi – передка («колiсниця», «пiша колiсниця», тобто дерев’яна, без цвяхiв).










