На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули

Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Орнi землi з давнiх давен становили на територii Гуцульщини незначну частину ii земельних угiдь. Навiть у кiнцi 20-х – на початку 30-х рокiв XX ст. у Косiвському повiтi, наприклад, вони займали тiльки 7,6, сiножатi – 17, пасовища i полонини – 36,6 % площi. У с. Криворiвня цього повiту 437 господарств мали лише 94 га орноi землi. У гiрських гуцульських селах Надвiрнянського повiту на одного мешканця припадало вiд 0,05 до 0,07 га рiллi.
Незначною кiлькiстю орноi землi володiли також селяни буковинськоi i закарпатськоi Гуцульщини.
Багато гуцульських селянських господарств часто не мали нi плуга, нi стодоли для зберiгання збiжжя.
У гiрських долинах Гуцульщини переважають дерново-глеевi, дерново-лучнi слабопiдзолистi, бурi лучнi, вище в горах – бурi лiсовi грунти, що мiстять 3,5 % гумусу i мають пiдвищену кислотнiсть. Цi гористi маловрожайнi землi, вологий клiмат, дощове карпатське лiто, раннi холоднi зими були причиною того, що рiльництво на Гуцульщинi не набуло значного розвитку.
На Гуцульщинi застосовувались рiзнi системи землеробства: вирубно-вогнева, з якоi видiлялось у процесi розвитку вирубно-польове господарство як перехiдний етап до орного землеробства, а також у незначних розмiрах – перелогова i плодозмiнна, якi виникли в умовах лiсового ландшафту.
Тут навiть iще в XIX – на початку XX ст., як i в iнших гiрських районах Карпат, велось вирубно-вогневе господарство, яке сягае своiм корiнням доби Киiвськоi Русi, а можливо, й глибше. Воно виникло на певнiй стадii суспiльного розвитку як беззнарядевий спосiб вирощування зернових культур.
Вибравши вирубну дiлянку («паленики», «паленища»), час випалювання ii узгоджували iз часом посiву навеснi ярих чи восени озимих культур.
Паливний матерiал розкладали по всiй дiлянцi, одразу пiдпалювали його в кiлькох мiсцях з одного боку – в напрямi вiтру, у безвiтряну погоду – з усiх бокiв одночасно. Випалювали в один захiд – протягом дня, а iнодi й цiлоi ночi, в залежностi вiд розмiру дiлянки.










