На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули

Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Якщо ж припустити, що до появи форми улучи могло якимось чином причинитися сусiдне з уличами тюркомовне середовище з властивою для нього гармонiею голосних, у даному випадку у формi uluc (звiдки улучи), то важко погодитися, щоб ця чужомовна форма могла якимось чином перемогти в схiднослов’янському середовищi вiдзначену вище типовiсть i стабiльнiсть вживання форм на – ичи, прищепитися в ньому та зазнати ще, крiм цього, незвичноi трансформацii з переходамиулуч(и) >улуц(и) >уцул(и) > гуцул(и).
Вiдомий вчений, дослiдник гуцульського краю, В.
Вiдантропонiмну версiю походження назви гуцули (етнонiма), слiдом за В. В. Грабовецьким, висувае i вiдомий украiнський мовознавець М. Л. Худаш [5, с. 55–58; 6, с. 45–52; 7, с. 311–315] на пiдставi опрацьованоi ним лiтератури та власних дослiджень. За його припущенням, сучаснi украiнськi карпатськi етнографiчнi групи гуцули, бойки, лемки – це прямi нащадки глибоко дохристиянських, можливо, що антських, родоплемiнних об'еднань якогось племенi чи племiнного союзу або й рiзних племен, якi в тi глибоко вiддаленi вiд нас часи свого сформування як родоплемiнних об'еднань називалися вже, вiдповiдно, гуцули, бойки, лемки, аналогiчно як i зберегли своi колишнi племiннi назви рiзнi iншi слов’янськi етнiчнi об'еднання, як серби, хорвати, чехи, поляки, словаки та iн.
За М. Л. Худашем, назва гуцули в первiсному номiнацiйному значеннi – «рiд (або родоплемiнне об’еднання, чи й плем’я) Гуцула» [7, с. 308–309]. Згiдно з версiею М. Л. Худаша, етнонiм гуцули найбiльш правдоподiбно походить вiд давнього особового власного iменi Гуцул. На думку цього автора, особова назва Гуцул за словоформою дiлиться на два компоненти – корiнь гуц- i суфiкс – ул.










