На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Етнографічні групи українців Карпат. Лемки

Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Лемки" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Лемки" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр їхньої матеріальної традиційної культури – народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор та ін.
Лемки, як одна з найпомітніших етнографічних груп українців, заслуговують на безумовне всебічне вивчення історико-соціального буття та культурної традиційності. Саме лемкам випала особливо важка доля через політичну ситуацію: бути уярмленими упродовж кількох століть не тільки одним окупантом, але й перебувати одночасно у складі декількох чужих держав, але не скоритися, не втратити своєї української самобутності, зберігши при цьому моральну велич і силу духу національного самоусвідомлення у найскладніших історичних випробуваннях.
Лемків і Лемківщину слід розглядати не у загальноприйнятому руслі як українську діаспору, а як українське зарубіжжя, населення якого продовжує жити на своїй історичній батьківщині, але в політичних умовах іншої держави.
Видання розраховане на наукових гуманітаріїв, а також усіх тих, хто цікавиться культурним багатством українського народу.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Лемки" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Лемки", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Однак при визначеннi етнографiчних меж пiвденноi Лемкiвщини, чим займалася значна кiлькiсть як украiнських, так i зарубiжних дослiдникiв, майже в кожного були своi окремi концепцii теорii заселення лемками цiеi територii.
М. Грушевський, аналiзуючи польсько-угорськi хронiки XIII ст., стверджував, що Галицька Русь сягала верхiв’я рiки Торису i Топлi i що пiвденнi лемки, правдоподiбно, вже в XIII ст. були там, де ми iх бачимо сьогоднi [3, c. 456–473].
Про розселення русинiв на Схiднiй Словаччинi подае в своiх матерiалах в 1780 р.
П. Шафарик [19] накреслив тiльки приблизну територiю розповсюдження украiнськоi мови, яка, виходячи з Галичини рiчкою Топлею через Рокитiв до Довгоi Луки коло Бардiева, далi обходить Стропкiв та Гуменне i йде руслом Топлi на пiвдень, а вiд гирла рiки Тарнави в Топлю повертаеться на схiд.
Уточненням етнографiчних меж пiвденноi Лемкiвщини займався Я. Головацький [2, c. 38–39], який розмежував украiнцiв вiд словакiв.
На основi релiгiйноi приналежностi О. Кучубинський [8] визначив у 1874–1876 р., що розселення лемкiв Словаччини переходить рiку Попрад i дещо на схiд вiд цiеi рiки починаеться захiдна межа угорських русинiв.
І. Верхратський у працi [1] на пiдставi дiалекту «лем» вважав, що тiльки в Шариськiй Жупi проживали лемки, а далi вiд неi розташованi тiльки невеликi групи русинiв.
Багато зусиль вклав у дослiдження лемкiвського дiалекту В. Гнатюк [26], який встановив, що лемкiвський дiалект поширений в Пряшiвськiй греко-католицькiй епархii, i подав список 134 сiл з руською мовою в Шариськiй Жупi i 20 сiл на Спишi – разом 154 села, яких можемо вважати лемкiвськими.
Використовуючи офiцiйний перепис населення за 1900 р., Я. Нiдерле [15] включив села, в яких у значнiй кiлькостi було словацьке населення з територii, заселеноi украiнцями.
Заслуговуе на увагу праця Б. Варсика [21], в якiй автор подае карти кордонних засiк XVI–XVII ст.










