На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новейшая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Анна-Мария Наумьяк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Анна-Марія та Пилип Наум’яки, французи українського походження за батьком, віднаходять своє коріння, що занурює їх у страшну трагедію, в якій втратила життя майже вся їхня родина. Цією працею особистого характеру вони започатковують самобутній підхід, що поєднує в собі роботу історика, родинну пам’ять і пам’ять колективну. Автори зі спогадів свого батька та очевидців подій відтворюють драматичні події того часу. Особиста розповідь підкреслює, якою мірою атмосфера заперечення, створена потужною комуністичною пропагандою давила на тих, хто прагнув правди.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Спiлкуватися з ними близько могло бути небезпечним. Я знав поляка, якого оскопили за те, що вiн зустрiчався з нiмкенею. Нещасний показував нам, що в нього лишилося вiд його органа, i плакав. Але iнколи на роботi я чув, як деякi нiмцi казали щось спiвчутливе про мiй вiк, зрiст i мiй рахiт. ’’Вони присилають нам пацанiв!’’, почув я якось у себе за спиною. Але наше становище було не найгiршим. Одного дня нас кудись повезли, i ми проiжджали повз мiсце, яке можна було назвати табором для радянських полонених: величезне поле, скелети в обiрванiй на лахмiття формi та колючий дрiт.
Тут будет реклама 1
Нiяких баракiв. Цi люди жили, спали й мерли просто неба, влiтку й узимку.
У 1943 роцi, а особливо 1944-го, становище для нiмцiв погiршилося. Англiйцi масовано бомбардували мiста й заводи, посилювався нестаток, i нiмцi ставали дедалi агресивнiшими. Робота була дуже тяжка, робочий день тягнувся без кiнця, харчування мiзерне… На заводах постiйно ставалися аварii з людьми й калiцтва. Якось я дiзнався, що неподалiк вiд нашого заводу працюють украiнки з мого мiстечка Буринь, i там була також i моя тiтка Гелена.
Тут будет реклама 2
Одного вечора я побачився з нею i збирався втекти кудись удвох. Але якийсь нiмець з заводу впiзнав мене i вказав на мене групi з гiтлер›югенду, що проходила поруч. Я побiг вулицями мiста, але мене швидко наздогнали, i четверо жандармiв повели мене в мiсцевий вiддiлок, а далi в гестапо. Я пам’ятаю, як я йшов, оточений чотирма полiцаями, на нас дивилися нiмцi, i я чув, як хтось сказав: ’’Вони вже дiтей хапають?’’. Вiдповiддю на моi виправдання були два ляпаси просто в обличчя, i ось я в камерi, абсолютно один, у старих штанах, двох рiзних калошах, зi знаком OST на обдертiй куртцi.Тут будет реклама 3
За кiлька днiв, що тягнулися в нескiнченнiй тривозi й страху бути розстрiляним, жандарми вiдвезли мене в концтабiрну команду неподалiк вiд Кельна. Я одразу побачив, що менi доведеться виживати в зовсiм iншому середовищi… Колючий дрiт, голоднi, скелетоподiбнi в’язнi, смугастi манатки на багатьох iз них, сторожовi вежi, ряди баракiв, плац, побоi й капо, крадiжки, крики й горлання всiма мовами, невiдступний голод i втома, що повiльно, але напевно знищують вас.Тут будет реклама 4
Переповнений людьми барак, нари з дерев’яних дощок однi над одними. Капо, що будить вас уранцi криком i свистом, б’ючи кийком на всi боки, щоб бiгом вигнати всiх iз бараку. Тими «капо» були нiмцi – в’язнi з трикутним зеленим знаком кримiнальникiв. Там були й iншi в’язнi, але iх усi стереглися, бо вони ховали на собi ножi й були лютi, як звiрi.
Мнения
О книге «Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
