На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новейшая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Анна-Мария Наумьяк) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Анна-Марія та Пилип Наум’яки, французи українського походження за батьком, віднаходять своє коріння, що занурює їх у страшну трагедію, в якій втратила життя майже вся їхня родина. Цією працею особистого характеру вони започатковують самобутній підхід, що поєднує в собі роботу історика, родинну пам’ять і пам’ять колективну. Автори зі спогадів свого батька та очевидців подій відтворюють драматичні події того часу. Особиста розповідь підкреслює, якою мірою атмосфера заперечення, створена потужною комуністичною пропагандою давила на тих, хто прагнув правди.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але оскiльки було заборонено про це говорити, навiть i багато рокiв потому, я нiколи не знав справжньоi причини ii смертi. Коли ми дiтьми чули, як iде поiзд, то казали, що вiн iде в Росiю, i кричали слiдом за ним: ‘‘чух-чух-чух, жито-пшениця, жито-пшениця’’, i гудiли, як паровоз: ‘‘ту-ту-у-у-у-все-заберууу’’. Наспiвували й таку частiвку:
Нема хлiба, нема сала,
Все совецька власть забрала;
Пузо голе, лаптi в клiтку —
Виполняем п’ятилiтку!
Мiй батько знав, що рано чи пiзно його заарештують, i тодi ми переiхали на пiвнiч Украiни, поблизу росiйського кордону.
Тут будет реклама 1
Але 1937 року його заарештували як ‘‘ворога народу’’ за облудним доносом ‘‘трiйки’’ (двое свiдкiв i один агент, який виголошуе вирок). По нього приiхали двое на машинi. Я тодi був не вдома, а десь гуляв. Вони спитали в моеi маленькоi сестрички, що гралася бiля хати, чи вдома батько. Вона вiдповiла, що вдома. Коли я прийшов, мати плакала. Я не змiг попрощатися зi своiм татом. А сестра ще довго потiм винуватила себе. Але я все ще чекаю на прощання, яке в мене так i не вiдбулося.Тут будет реклама 2
Батька вiдвезли до в’язницi в Чернiгiв, де його вбили пострiлом у голову, як тисячi iнших того року. Два мiсяцi мати носила у в’язницю посилки для батька, але охоронцi потiм забирали все собi. Як i тисячi iнших людей, вона писала Прокуроровi СРСР Вишинському, тому, хто керував усiма цими вбивствами. Нарештi, один з охоронцiв зглянувся над нею i сказав, що батько помер, i iй уже нема чого ходити туди. Тiла страчених у тюрмi в’язнiв закопували в полi неподалiк.Тут будет реклама 3
Потiм це поле зорали й засiяли пшеницею. Не один раз я питав себе, дивлячись на свiй окраець хлiба, чи пшениця, з якоi його випекли, була не з того поля…
Нас виселили з нашоi хати й помiстили в якусь клуню за мiстом. Я роками спав на чотирьох старих стiльцях замiсть лiжка i вкривався старим пальтечком. Я бачив, як виселяли сусiдню сiм’ю, коли арештували iхнього батька. Комунiсти викинули на вулицю меблi, речi, матiр i дiтей у сльозах. Нiхто не мiг нам допомогти, бо ми стали ‘‘ворогами народу’’.
Тут будет реклама 4
Матерi радили подати на розлучення або взяти свое дiвоче прiзвище, а воно в неi було польське, тож це нiяк iй би не допомогло. Радили навiть одружитися з кимось знову. Вона завжди вiдмовлялася, i потiм iй довелося дуже тяжко працювати, виконувати чоловiчу роботу, як от вантажити й розвантажувати мiшки… Ми з сестричкою часто чули поза спиною насмiшки або й слова спiвчуття. Неподалiк вiд нас стояли росiйськi поселення, якi облаштувалися тут у голод.
Мнения
О книге «Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
