Історія філософії. Античність та Середньовіччя

У такому планi «випадок» може бути представлений i як вiдсутнiсть мети: за Демокрiтом, чоловiки, говорячи про «випадок» (t?che), радше маскують за цим словом власну необiзнанiсть у детермiнiстськiй структурованостi космосу. Пiзньосередньовiчна фiлософська думка, що зосередилася на Дантовому образi Демокрiта як того, «хто вважав свiт випадковим», вiдтак, виявилася оманливою: у баченнi атомiстiв бiльшоi справедливостi набувае сучасна наука, що долае механiстичнi настанови.

7.3.

Як Анаксагор, так й атомiсти, вважали явища вiдображенням реальностi, що перебувае в iхнiй основi, бiльш автентичноi, але невидимоi: в одному випадку е «зерна», у другому – атоми та пустота, якi е принципами, що насправдi iснують i визначають, вiдповiдно до iхнього змiсту та рiзних можливостей комбiнацii, характернi риси об’ектiв сприйняття.

На цьому пiдгрунтi Анаксагор конструюе перше формулювання принципу iнференцii (тобто логiчного правила виводити одне твердження з iншого) вiд видимого до невидимого («речi, якi постають, е лише вiзiею – проявом – того, що ми не бачимо», 59, В, 21a, DK) та наголошуе, що люди вiдрiзняються вiд тварин саме здатнiстю завдяки пам’ятi перетворювати чуттевий досвiд у знання (soph?a) та майстернiсть (tеchne).

Водночас Демокрiт уперше чiтко описав певний рiвень об’ективноi реальностi, позбавляючи чуттевi якостi (якi ще належали як до елементiв Емпедокла, так i до «зерен» Анаксагора) об’ективного iснування та зводячи iх до вторинного результату зiткнення мiж суб’ектом i атомами, що вiдiрвалися вiд поверхнi речей та залишають образи на органах чуття.

Отже, Демокрiт розрiзняе двi форми знання: нижчу (так зване темне знання), що надаеться почуттями, та «справжню», або «автентичну», форму, що сягае туди, куди першому не вдаеться. Слiд зауважити, що чуттеве сприйняття Демокрiт назвав «знанням»: iншими, словами, вiн надавав йому певний ступiнь iстинностi, у тому обсязi, в якому воно постачае кориснi данi для розумiння реальностi атомiв i пустоти.

? Гiппократ: народження медичного мистецтва.