На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Історія філософії. Античність та Середньовіччя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История философии. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Історія філософії. Античність та Середньовіччя

Автор
Жанр
Дата выхода
26 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Історія філософії. Античність та Середньовіччя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Історія філософії. Античність та Середньовіччя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така.
За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує життя після смерті? Що таке душа і де вона перебуває? Що таке істина?
Можна продовжувати цей перелік безкінечно: усе це філософські питання, і не потрібно бути професором філософії, щоб їх ставити. Вони цікавлять кожного з нас, бо філософія передусім допомагає нам призвичаїтися до абстрактного мислення.
Історія філософії розпочинається з греків. Саме їхня думка утворила простір мислення західного світу, й лише зрозумівши, як розмірковували греки, ми зможемо збагнути, в який спосіб розвивалося мислення протягом наступних майже трьох тисячоліть.
Наше видання знайомить читача з розвитком філософії від Античності до Середньовіччя, висвітлюючи тісний зв’язок філософської думки Сократа, Платона, Арістотеля з формуванням поглядів таких представників середньовічної філософії, як Альберт Великий, Тома Аквінський, Роджер Бекон та інші.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Історія філософії. Античність та Середньовіччя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Історія філософії. Античність та Середньовіччя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Звiдси випливае необхiднiсть жорстко контролювати iхню сексуальнiсть, як зрештою – й знову – повчае нас мiф, зокрема, мiф про Тiресiя, вiщуна з Фiв, який протягом свого життя був чи то чоловiком, чи то жiнкою. За переказом Аполлодора та Гiгiна, одного дня Зевс та його дружина Гера, обговорюючи, хто – чоловiки або жiнки – отримуе бiльше задоволення пiд час статевого акту, звернулися до нього, адже вочевидь лише вiн здатен вiдповiсти зi знанням справи. І Тiресiй вiдповiв: якщо подiлити це задоволення на десять частин, чоловiк отримае одну частину, а жiнка – дев’ять.
Ставлення грекiв до сексуальностi
Отже, причин для застосування суворого контролю над жiночою сексуальнiстю не бракувало, й логiчне обгрунтування необхiдностi доручити цей контроль членам родини чоловiчоi статi знову дiстаемо з роздумiв Арiстотеля.
Вiн пише, що жiнки насправдi не повнiстю позбавленi здатностi приймати рiшення, але «не мають на це повноважень» (Полiтика, І, 13, 1260 а).
Як наслiдок, чоловiк мае над жiнкою «владу державного дiяча».
Контролювати найдрiбнiшi деталi статевого життя жiнок, вiдтак, цiлком доречно: афiнське право вiдповiло на цей iмператив, встановивши, що протягом iхнього життя – вочевидь, якщо вони не були повiями – жiнки повиннi мати статевi стосунки лише зi своiм чоловiком.
Як можна прочитати у промовi «Проти Неера», яку приписують Псевдо-Демосфену, чоловiк-афiнянин може мати трьох жiнок: одну дружину (dаmar), аби мати законних дiтей, одну коханку (pallakе) для повсякденного пiклування про тiло (iншими словами, щоб мати стабiльнi статевi стосунки) та одну hetаira (дослiвно – подружку), тобто одну повiю високого ранку зi спецiальною освiту, яка б його супроводжувала на публiчних заходах, куди жiнки та коханки не допускаються.










