На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Історія філософії. Античність та Середньовіччя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История философии. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Історія філософії. Античність та Середньовіччя

Автор
Жанр
Дата выхода
26 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Історія філософії. Античність та Середньовіччя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Історія філософії. Античність та Середньовіччя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така.
За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує життя після смерті? Що таке душа і де вона перебуває? Що таке істина?
Можна продовжувати цей перелік безкінечно: усе це філософські питання, і не потрібно бути професором філософії, щоб їх ставити. Вони цікавлять кожного з нас, бо філософія передусім допомагає нам призвичаїтися до абстрактного мислення.
Історія філософії розпочинається з греків. Саме їхня думка утворила простір мислення західного світу, й лише зрозумівши, як розмірковували греки, ми зможемо збагнути, в який спосіб розвивалося мислення протягом наступних майже трьох тисячоліть.
Наше видання знайомить читача з розвитком філософії від Античності до Середньовіччя, висвітлюючи тісний зв’язок філософської думки Сократа, Платона, Арістотеля з формуванням поглядів таких представників середньовічної філософії, як Альберт Великий, Тома Аквінський, Роджер Бекон та інші.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.
📚 Читайте "Історія філософії. Античність та Середньовіччя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Історія філософії. Античність та Середньовіччя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Існуе два головнi мотиви, якi привели бiльшiсть його критикiв до того, аби вiддати йому перевагу як найвiдданiшому послiдовнику: на першому мiсцi те, що Платон провiв iз пiзнiм Сократом значно бiльше часу, нiж Ксенофонт, i передусiм те, що вiн зробив це, будучи фiлософом, тобто з тим спiльним почуттям, що змогло створити помiж ними зв’язок як мiж обраними. На другому мiсцi те, що вiн умiв вiдтворити у фiктивних сценах своiх дiалогiв плюралiзм поглядiв, якi мали афiняни стосовно Сократа, демонструючи повну обiзнанiсть у цьому.
2.3. Перевiрене життя
Близько 430 р. до н. е. вiдбулася певна подiя, яка прискорила iнтелектуальну кризу, що вдарила по Сократовi, вiддаливши його вiд фiлософii природи. Дельфiйський оракул, якого запитав його друг Керефонт, вiдповiв, що немае нiкого, розумнiшого за Сократа, викликавши при цьому велике розгублення щодо того, як тлумачити цi слова. Сократ, насправдi, був цiлком свiдомий того, що вiн не е мудрецем, проте знав також, що боги не можуть обманювати та, вiдтак, оракул говорить правду.
Отже, Сократове «велике незнання», незнання того, хто не е мудрим та при тому й не вважае себе таким, е «людською мудрiстю», тобто визнанням, що ii власне (людське) знання не варте нiчого порiвняно зi справжнiм знанням (божественним). Це, природно, не означае, що Сократ не знае нiчого: як усi, вiн е обiзнаним у звичайних речах, знае, наприклад, що молодий Теетет е сином Ефронiя iз Сунiону; крiм певноi послiдовностi моральних переконань, зокрема, те, що вчиняти несправедливiсть завжди погано.










