На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мертвяк їде на Захід» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Боевики, остросюжетная литература, Вестерны. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мертвяк їде на Захід
0 баллов
0 мнений
2 чтения
Автор
Дата выхода
14 апреля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Мертвяк їде на Захід" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мертвяк їде на Захід" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Дарія Кононенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Дикий Захід, рік 1876. Найманий убивця Нейт Веллс, якого називають Мертвяком, потрапив у дивну ситуацію — має бути мертвим, але виліз з могили, і не дихаючи, але живучи, шукає тих людей, які його туди вклали, та хоче їх, по-перше, спитати, за що це його треба було вбивати, і, по друге, вбити за те, що вони його вбили та зіпсували йому подружнє життя.
📚 Читайте "Мертвяк їде на Захід" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мертвяк їде на Захід", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Навiть якщо тебе намалюе?
– Нащо? Аби дiти до цукерок не долiзли?
– Набоi рекламувати, коней, взуття, збрую. Обличчя на рекламi не обов’язково.
– Чи цукерки вiд закрепу. До речi, а що то в неi за хвороба? Їсть, як солдат, не блiда, не рум’яна, не худа.
– Вона просто дуже сумуе.
– Родичi? Дiти?
– Не за кимось, а просто. Бо ми всi помремо, квiти зiв’януть, вiршi забудуть.
– Я сумую, бо менi око вибило! Ти сумуеш, коли в тебе немае тiстечок, а помремо ми всi. Це факт. Колись усiлякi патрiархи з Доброi Книги жили аж тисячу рокiв, зараз десь сто, але все одно i вони вмерли, i ми там будемо.
Тут будет реклама 1
То чого ж з такого приводу сумувати?
– А я й забув, наскiльки ти цинiк, Нейт.
Я тут вже три доби, не сталося нiчого, навiть анiчогiсiнько. Удовиця бiгае та усiма командуе, Леттi малюе сушеного букетика. Десять разiв поспiль. Але букетик у неi якийсь рiзний кожного разу. А от хлопчаки менi не подобаються. Нащо мене розпитувати, де я втратив око та чи багато людей вбив на вiйнi? Це не ввiчливо.
Тут будет реклама 2
Я ж в них не питаю, як вони вчились? Але видно, що погано: удовиця надвечiр з Робертсом розмову про вiршi усякi завела, я мовчу, бо вперше про таке чую, але вони дивились на неi, як на стелю.
Треба все-таки iх обережно порозпитувати, за що iх виключили. Бо, наскiльки я знаю про такi школи, там тягнуть дитиноньку до тих пiр, поки за неi вносять грошi. Тобто не з-за дуростi вони тепер безкоштовно ремонтують паркани. Але я вперше вбив у п’ятнадцять рокiв, то чим вони гiршi?
І, в мiстi, коли я поiхав забирати бекборда, я побачив.
Тут будет реклама 3
Почув. Мене скрутило в кузнi, я мало не заблював коваля, але якось вiддихався. Один з тих. Тiльки я його запам’ятав як «ремiнь з мiдними бляшками», а вiн змiнив трошки одяг, нема в нього вже такого ременя. Але вiн тут, купляе собi газету. Я ледве втримався, щоб не рознести йому голову. Але не можна, свiдкiв багато, день надворi.
Треба зачекати, та взяти Робертса за петельки. Не треба нiколи поспiшати, навiть коли ти шукаеш вошей. Я не смикаюся вiд мого товстого приятеля, це виходить, що вiн з ними не пов’язаний.
Тут будет реклама 4
«Ремiнь» може просто жити тут, треба ж йому десь хропти та щось iсти, вiн же живий. І менi не так треба його вбити, як дiзнатись, нащо вони мене тодi отак? Чи за що? А потiм вже й вбити можна. Я вмiю чекати, добре вмiю, навчився, як ще малим рибалити тiкав зi школи. Батько не так сварився, коли я повертався з гарною рибою, великими окунцями, або навiть з сомом. Поживи ще трошки, мiстере.
Мнения
О книге «Мертвяк їде на Захід» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
