На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Геніальне кохання» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Геніальне кохання

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "Геніальне кохання" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Геніальне кохання" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Александр Гаврош) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Фантастична повість Олександра Гавроша «Геніальне кохання» – четверта книжка серії «Музей пригод» (три попередні – «Музей пригод», «Врятувати Тараса Шевченка» та «Героїчні канікули» – вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Дивовижні мандрівки на кріслі-гойдалці – загадковому порталі переміщення в часі – тривають! Цього разу герої опиняться на весіллі самого Каменяра – Івана Франка, познайомляться з його нареченою, з Миколою Лисенком, з молодими «громадівцями». Але найцікавіші пригоди чекають на юну завідувачку фондів Музею раритетів Яну Приймак, незадоволену своїм приватним життям і розчаровану в сучасних чоловіках, яка, потрапивши у ХІХ століття, раптом зустріне там свою любов. Та чи зможе вона залишитися зі своїм коханим, дізнаєтеся, прочитавши нову повість О. Гавроша.
📚 Читайте "Геніальне кохання" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Геніальне кохання", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Щоправда, вдома iх тримали пiд мiцною парасолею надмiрноi батькiвськоi опiки, оберiгаючи вiд усього поганого i злого. От i виросли вони пишними декоративними квiтками, не готовими до житейських негод за вiкном.
Яна прямувала до станцii метро «Театральна», i ноги наче самi вели ii повз Нацiональний музей лiтератури.
«Цiкаво, чи вiн сьогоднi працюе?» – задумалась вона, минаючи парадний вхiд. Важкi масивнi рiзьбленi дверi якраз вiдчинилися, i звiдти вийшов невисокий молодик з пишною чуприною i незапаленою цигаркою в зубах.
Яна зупинилася, щоб прочитати музейну афiшу. І тут вiн перехопив ii погляд. «Ви на презентацiю? – посмiхнувся бiлобрисий парубок. – Заходьте, за п’ять хвилин починаеться».
І простягнув руку, аби перейняти ii пакет iз театральною сукнею та черевичками. Вона так i не зрозумiла, чому запросто вiдала йому своi речi.
«Гаразд, покурю потiм», – посмiхнувся вiн i, кинувши цигарку у смiтник, впевнено схопив ii за руку.
«Чому я його слухаюсь? – дивувалась Яна, не пiзнаючи саму себе. – Нащо я сюди йду? Хоча можу пересвiдчитись, яка ситуацiя з чарiвним крiслом. Чи його, бува, не забрали? Тодi нашу мандрiвку слiд перенести».
Вони пiднялися на третiй поверх у простору свiтлу залу бiблiотеки колишньоi колегii Павла Галагана, де вже зiбрався гурт охочих привiтати i послухати ювiляра – вiдомого дитячого поета, який видав нову книжку вiршiв.
– Ігор, – протягнув гарячу руку ii опецькуватий провiдник, коли вони посiдали на останнi вiльнi стiльцi бiля самих дверей. – Поет.
– Яна, – посмiхнулася дiвчина. – Історикиня.
– А може, iсторикеса?
– Можу бути й iсторичкою. Чи то пак iстеричкою.
– Овва! – здивувався бiлявий поет.
– Людську тупiсть! – вiдрiзала Яна. Хлопчина iй подобався, але його розв’язнiсть – нi.
Той, ошелешений, не знайшовся, що вiдповiсти. Видно було, що дiвчина йому подобалася, i це його сковувало. Вiн боявся зiпсувати перше враження.
– Менi треба на хвильку вийти! – вирiшила Яна не втрачати часу й подивитися на крiсло, бо ж експозицiя Розстрiляного Вiдродження розташовувалася поруч.








