На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Научно-популярная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)

Автор
Дата выхода
18 марта 2019
🔍 Загляните за кулисы "Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Георгий Касьянов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Георгій Касьянов (нар. 1961 р.) – український історик, доктор історичних наук, професор. Стажувався і викладав в університетах Європи, США, Канади, Австралії, Японії. Автор близько двохсот наукових розвідок, опублікованих українською, російською, білоруською, польською, німецькою, англійською, фінською мовами.
Саме про те, як представлений Голодомор в історіографії, політиці, пам’яті, міжнародних відносинах, внутрішньополітичній боротьбі в Україні, – ця книга. Автор задається питанням, наскільки професійний історик може бути незалежним від впливу політики і настроїв суспільства. Політика впливає на історіографію чи історіографія на політиків? Як формується і чи змінюється історична пам’ять під дією сучасних політичних процесів? Ці та інші питання розглядаються на прикладі становлення та поширення історичного образу Голодомору 1832—1933 років в Україні.
📚 Читайте "Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Спiльним в усiх згаданих ситуацiях було те, що звернення до теми завжди пов’язувалося з конкретними поточними полiтичними завданнями – незалежно вiд того, як вона подавалася: чи то як «вiдновлення iсторичноi справедливостi», чи як дискредитацiя тих чи iнших полiтичних сил, чи «вшанування пам’ятi невинно загиблих», чи «засудження злочинiв комунiстичного режиму» – в усiх випадках неможливо заперечити наявнiсть явного чи прихованого полiтичного iнтересу iнiцiаторiв. Це стосуеться як прихильникiв i промоутерiв Голодомору, так i опонентiв.
Це не заперечуе того факту, що, наприклад, вiдзначення рiчниць поступово перетворювалося на сталi, повторюванi комеморативнi практики, освяченi державою, i пiдтриманi значною частиною суспiльства, на складову процесу «винайдення традицii». Фактично Голодомор справдi перетворювався на основу спiльного iдеологiчно гомогенного «нацiонального простору», в якому пропонованi цiнностi мали об’еднувати населення вiдновленою чи винайденою спiльною пам’яттю про спiльну трагедiю.
Згадування голоду 1932—1933 рр. в контекстi полiтичних дискусiй (зокрема, виборних дебатiв або ж у зв’язку з тими ж самими рiчницями) мало i зворотний ефект – полiтичнi сили та частина суспiльства, якi сповiдували лiвi iдеi або належали до радянсько-ностальгiйноi частини суспiльства, опинялися поза офiцiйним «нацiональним проектом», оскiльки прямо чи опосередковано знаходилися або серед «винуватцiв» трагедii (чи принаймнi ставали iхнiми спадкоемцями), або серед тих, хто нiс моральну вiдповiдальнiсть за заперечення самого факту голоду 1932—1933 рр.






