На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Україна, 1918: Хроніка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Общая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Україна, 1918: Хроніка

Автор
Жанр
Дата выхода
04 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Україна, 1918: Хроніка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Україна, 1918: Хроніка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Владлен Мараев) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Україна, 1918: Хроніка» – це огляд найбільш значущих для історії нашої Батьківщини подій, що трапилися у скорочений календарною реформою рік. Проголошення самостійності Української Народної Республіки, укладення Брест-Литовського миру з Центральними державами, гетьманський переворот і проголошення Української Держави під керівництвом Павла Скоропадського, заснування Української Академії наук, антигетьманське повстання під проводом Директорії та відновлення Української Народної Республіки – такої «програми» цілком могло вистачити на декілька десятиліть, але усе це і навіть більше вмістив у себе короткий 1918-й. Основну увагу приділено тим подіям, які, на думку автора, є найбільш важливими, цікавими й визначальними для подальшого розвитку нашої країни. Популярний виклад матеріалу в поєднанні з ілюстраціями й наведеними історичними джерелами (державними документами, газетними повідомленнями, щоденниковими записами і спогадами військових та політичних діячів того часу) сприяє легкому прочитанню і дає змогу усвідомити, скільки зусиль було докладено для того, щоб Україна стала незалежною.
📚 Читайте "Україна, 1918: Хроніка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Україна, 1918: Хроніка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
1 Цi землi до Першоi свiтовоi належали Росiйськiй iмперii, а пiд час вiйни були окупованi армiями Центральних держав.
2 Цi землi належали Австро-Угорськiй iмперii.
3 сiчня 1918 року украiнськi делегати розпочали у Брестi попереднi зустрiчi з представниками Центральних держав, зокрема з начальником штабу командувача Схiдним фронтом генерал-майором Максимiлiаном Гофманом. Дипломати Туреччини та Болгарii майже не брали участi у переговорах з УНР, з якою iхнi краiни не мали спiльноi лiнii фронту.
Фактично вiдразу посланцi УНР заявили: «Ми хочемо визнання не тiльки нашоi делегацii, але й признання Украiни, й без такого признання ми не уважаемо можливим приймати участь у перемовах».
Через три днi вiдбулося знайомство украiнськоi делегацii з мiнiстром закордонних справ Нiмеччини Рiхардом фон Кюльманом та його австро-угорським колегою Оттокаром Чернiним. Останнiй враження вiд першоi зустрiчi виклав у своему щоденнику: «Украiнцi дуже вiдрiзняються вiд росiйських делегатiв. Вони значно менш революцiйно налаштованi, вони значно бiльше цiкавляться своею батькiвщиною i дуже мало – соцiалiзмом… Украiнськi делегати дуже культурнi люди.
3 З французькоi – «доконаний факт».
Для посланцiв УНР вiдносини з росiйською делегацiею виявилися дражливим питанням. Недарма О.
Дiйсно, у той час бiльшовики вже вели вiйну проти УНР, i при цьому на всiх рiвнях iхнi представники продовжували торочити про право народiв на самовизначення та свою палку прихильнiсть до якнайшвидшого досягнення справедливого i демократичного миру.
Вважаючи досягнення миру завданням надважливим, М.





