Україна, 1918: Хроніка

7 липня членiв Всеукраiнськоi православноi церковноi ради позбавили мандатiв, i вони були змушенi припинити участь в сесii собору. Це дало змогу проросiйському крилу 8 липня безперешкодно ухвалити «Положення про Вище церковне управлiння на Украiнi». Воно зберiгало юрисдикцiю московського патрiарха над украiнською церквою та фактично нiвелювало вплив органiв державноi влади на церкву. Так, московський патрiарх мав затверджувати Киiвського i Галицького митрополита та всiх епископiв. Богослужбовою мовою в Украiнi залишили церковнослов’янську, зважаючи на ii «багатство i придатнiсть висловлювати iстини Христовоi вiри, душевну потребу всiх народiв молитися не буденною розмовною мовою», а також те, що «вiд часiв Кирила i Мефодiя церковно-слов’янська мова об’еднуе усi слов’янськi церкви i народи».

Украiнською дозволялося виголошувати проповiдi за бажанням прихожан. Матерiальне забезпечення духовенства та духовних шкiл було вирiшено покласти на державу.

Третя сесiя Всеукраiнського православного церковного собору вiдбулася в Благовiщенськiй церквi Киево-Печерськоi лаври з 28 жовтня до 16 грудня 1918 року – в умовах загострення полiтичного становища в Украiнi, кризи й повалення гетьманського режиму.

Проукраiнськi сили на нiй знову опинилися в меншостi: 60–70 представникiв iз загальноi кiлькостi в 351 делегата (тобто, менше 20 %).

Вiдповiдно, питання про украiнську автокефалiю знову було провалене, хоча на автокефалii наполягав гетьманський уряд, який також вiдмовився затвердити «Положення про Вище церковне управлiння на Украiнi».

14 листопада перед собором виступив мiнiстр iсповiдань Украiнськоi Держави Олександр Лотоцький. Вiн вимагав якнайшвидше проголосити автокефалiю, запевняючи, що держава в подальшому намагатиметься не втручатися в церковнi справи. Пiд впливом заяви О. Лотоцького собор поставив питання про автокефалiю на голосування, але «за» висловилися тiльки трое делегатiв. Решта проголосувала за збереження залежностi вiд Росiйськоi православноi церкви. А крiм того, в той самий день вiдбулася змiна уряду Федора Лизогуба на проросiйський кабiнет Сергiя Гербеля.

Мiнiстр iсповiдань О. Лотоцький вiдправлений у вiдставку i замiнений на Михайла Вороновича. Такi зрушення були до вподоби бiльшостi делегатiв собору, вони звернулися до населення Украiни iз закликом «об’еднатися навколо Гетьмана i його нового уряду заради спасiння всiеi Росii i на славу православноi вiри та церкви».

12 грудня, всього за два днi до зречення вiд влади, П.