Основи економічних знань

), який сформулював власнi погляди на природу приватноi власностi, вартостi, багатства, грошей, капiталу, цiни тощо; у Китаi того часу принципи органiзацii економiчного життя, управлiння економiчними та соцiальними процесами сформулюе згодом усесвiтньо вiдомий вчений – фiлософ, мислитель, педагог Конфуцiй (Кун-цзи – 551 – 479 рр. до н. е.). Бiльш докладно про це читайте у [7].

8

Парадигма (грец. paradeigma – приклад, зразок) – висхiдна концептуальна схема, модель постановки проблем i методiв iх розв’язання, що панують протягом певного iсторичного перiоду у науковому спiвтовариствi.

9

«Якщо мiнова вартiсть товарiв визначаеться кiлькiстю працi, втiленоi в них, то будь-яке зростання цiеi кiлькостi повинно збiльшувати вартiсть того товару, на який вона витрачаеться, а будь-яке зменшення – знижувати ii» [14, с. 404].

10

«Якщо ми уявимо собi стан суспiльства, у якому досягнутi великi успiхи, в якому промисловiсть i торгiвля процвiтають, то ми, як i ранiше, знайдемо, що вартiсть товарiв змiнюеться вiдповiдно до того ж принципу: визначаючи, наприклад, мiнову вартiсть панчiх, ми знайдемо, що iх вартiсть порiвняно з iншими речами залежить вiд усiеi кiлькостi працi, яка необхiдна для виготовлення iх i доставки на ринок» [14, с.

11

Сутнiсть iндустрiалiзацii (лат. industria – стараннiсть, дiяльнiсть) знаходить свiй прояв у процесi формування у народному господарствi окремих краiн технологiчних систем, пов’язаних iз масовим застосуванням машинного виробництва, домiнуванням в економiцi промислового виробництва.

12

До речi, нiмецький вчений Д. Зенгхаас визначив пряму залежнiсть мiж якiстю та наслiдками iндустрiалiзацii для економiки краiни та якiстю процесiв модернiзацii в аграрному секторi. На його думку, iндустрiалiзацiя краiни нiколи не досягала рiвня, на якому починаеться самопiдтримуване зростання, якщо iй не передувало або не супроводжувало ii капiталiстичне перетворення сiльського господарства.