Основи економічних знань

Розрiзняють загальний, частковий i одиничний розподiл працi.

Основнi поняття та категорii

Абсолютне (потенцiйно можливе) задоволення потреб – визначають в певнiй краiнi за конкретний перiод часу за умови повного й ефективного використання усiх факторiв виробництва та вiдсутностi безробiття.

Виробництво – керований людьми процес, спрямований на забезпечення ефективноi взаемодii усiх його факторiв з метою виготовлення матерiальних i нематерiальних благ (продуктiв) для задоволення iндивiдуальних i громадських потреб.

Економiчний iнтерес – прагнення до якнайповнiшого й ефективнiшого задоволення усвiдомлених економiчних потреб окремоi людини, колективу людей, соцiальноi групи, населення окремоi краiни, певного об’еднання держав, свiтовоi спiльноти.

Економiчнi потреби – потреби, задоволення яких пов’язане з господарською дiяльнiстю, з процесом виробництва матерiальних продуктiв i послуг.

Закон пiдвищення потреб – у мiру економiчного i духовного розвитку суспiльства вiдбуваеться пiдвищення потреб як у кiлькiсному, так i якiсному планi.

Загальний розподiл працi – видiлення в економiцi краiни великих сфер економiчноi дiяльностi: промисловiсть, сiльське господарство, будiвництво, торгiвля i iншi.

Засоби виробництва – включають предмети працi i засоби працi. З предметiв працi виготовляються матерiальнi продукти або вони використовуються для надання послуг. За допомогою засобiв працi виробляють продукти i послуги або забезпечують необхiднi умови працi.

Мотивацiя до працi – внутрiшне i/або зовнiшне спонукання працiвникiв до ефективноi дiяльностi, спрямованоi на досягнення цiлей суб’екта господарювання.

Пiдприемницька здiбнiсть людини – сукупнiсть його професiйних i особистiсних якостей, що дозволяють органiзувати високоефективну роботу колективу працiвникiв, визначати на перспективу правильнi вiдповiдi на питання: що робити i в якiй кiлькостi? Як робити? Для кого робити?

Платоспроможне (фактичне) задоволення потреб – визначають у певнiй краiнi за конкретний перiод часу за умови задоволення платоспроможного попиту населення.

Потреба – вiдчуття або усвiдомлення недолiку в чому-небудь для забезпечення життедiяльностi i/або пiдвищення добробуту окремоi людини, колективу людей, соцiальноi групи, населення окремоi краiни, певного об’еднання держав, свiтовоi спiльноти.