Основи економічних знань

Принципи народовладдя, пряма демократiя, розвиток планування державноi власностi виступають головними умовами формування нового суспiльства.

Субстантивiстська полiтична економiя Карла Поланьi визначае предметом дослiдження загальнi закони економiчного розвитку, сутнiсть i форми взаемовпливiв економiчних, соцiальних i полiтичних iнститутiв у процесi формування принципiв i механiзмiв реалiзацii взаемозв’язкiв мiж суб’ектами господарювання. Також у рамках цiеi теорii розглядаються основи сутнiсних процесiв у суспiльствi в його iсторичнiй трансформацii; дослiджуються причини конфлiкту «мiж ринком та елементарними вимогами упорядкованого соцiального життя», а також можливi шляхи забезпечення свободи людини вiд поневолення ринком, здатностi вiльно створювати та формувати суспiльство; також розглядаються змiни мiсця господарства в суспiльствi як «дослiдження способiв iнституцiонального оформлення економiчного процесу в рiзний час i в рiзних мiсцях».

Дж. Б’юкенен у рамках новоi, або конституцiйноi, полiтичноi економii визначае предмет конституцiйноi полiтичноi економii як конституцiйний економiчний аналiз, спрямований на пояснення особливостей функцiонування альтернативних наборiв правових, iнституцiональних та конституцiйних правил, якi накладають обмеження на здiйснення вибору та дiяльнiсть економiчних i полiтичних суб’ектiв, правил, що визначають структуру, в рамках якоi економiчнi та полiтичнi суб’екти зазвичай вирiшують проблему вибору.

На думку, росiйського вченого В. В. Чекмарьова, з одного боку, до предмета новоi полiтичноi економii «входить економiчна поведiнка людини у взаемодii iз системою соцiальноекономiчних iнститутiв, внаслiдок чого формуються соцiально-економiчний статус iндивiда, його рольовi функцii у цiй системi, реалiзуеться особистий творчий потенцiал iндивiда, конституюються та задовольняються його потреби», з iншого – «економiчнi вiдносини, якi виникають з приводу використання нефiзичного (людського, соцiального) капiталу та продуктiв виробництва у формi послуг».

Зазначимо, що спiльними рисами класичноi та новоi полiтекономii, е насамперед концентрацiя уваги на економiчних вiдносинах i вираженнi iх через економiчнi iнтереси, намагання виявити глибинну сутнiсть економiчних процесiв.