Основи економічних знань

У полiтицi iснують рiзнi погляди й переконання, а люди, котрi посiдають державнi посади, не завжди керуватимуться виключно мiркуваннями суспiльного блага, пошуками добра i справедливостi. Прихильники теорii суспiльного вибору роблять висновок про iснування полiтичноi нерiвностi, що зумовлена економiчними причинами. Усунути цю нерiвнiсть можна за допомогою реформування полiтичноi системи, яке передбачае поширення ринкових вiдносин на полiтичну сферу. Полiтика, таким чином, може i мусить будуватись на таких самих взаемовигiдних договiрних умовах, як i ринковий обмiн.

У цiлому, сьогоднi iнституцiоналiзм i його новiтня течiя – неоiнституцiоналiзм, своiми загальнотеоретичними висновками i положеннями безпосередньо впливають на розумiння закономiрностей трансформацiйних процесiв сучасностi, сприяючи окресленню та визначенню методологii iх дослiджень, першорядних крокiв зi створення концепцii та моделi становлення новоi економiчноi, господарськоi та соцiальноi системи в краiнах.

4.3. Сучасна полiтична економiя, ii предмет i функцii

Наповнення предмета полiтичноi економii у другiй половинi XX ст. новим змiстом, вiдмiнним вiд змiсту предмета «економiки», було природною реакцiею на проблеми, спричиненi змiнами в можливостях розвитку економiки та суспiльства, iнституцiональних форм iх функцiонування на сучасному етапi iхнього життевого циклу. На перший план виходять проблеми взаемодii економiки та полiтичних чинникiв, влади, розподiлу доходiв як основи формування системи мотивацii iнновацiйного типу, природи монополiстичного капiталiзму, взаемозв’язок глобальноi економiки та нацiональних людських ресурсiв; аналiз, дiалектична iнтерпретацiя та пояснення природи суперечностей сучасного капiталiзму; соцiально-економiчнi проблеми та наслiдки глобальних транснацiональних процесiв; моделi соцiальноекономiчного розвитку краiни; дослiдження ролi iнститутiв в економiчному розвитку тощо.

Безперечно, в розвинених економiках актуальнi для економiчноi теорii проблеми, в межах предмета неокласики, пов’язанi з домiнуванням функцiонально-факторного аналiзу поведiнки економiчних суб’ектiв стосовно ефективного використання обмежених ресурсiв в iнтересах забезпечення сталоi динамiки економiчного зростання та розвитку, тобто насамперед iз пошуком ефективних методiв використання природних, фiнансових, органiзацiйно-економiчних ресурсiв.