Основи економічних знань

formatio – утворення, вид) – 1) тип, побудова чогось вiдповiдно до певного ступеня, стадii розвитку; суспiльно-економiчна формацiя – iсторично певний ступiнь у розвитку людського суспiльства; характеризуеться тiльки iй властивим способом виробництва та зумовленими цим способом соцiальними та полiтичними вiдносинами, юридичними нормами та установами, iдеологiею.

Формацiйний пiдхiд – основнi ключовi принципи та цiлi застосування у методологii дослiджень руху економiчних i соцiальних систем:

1) вiдкриття загальних законiв економiчного та соцiального розвитку суспiльства на кожному з iсторичних етапiв його iснування;

2) обгрунтування едностi специфiчних законiв розвитку для будь-якоi краiни, що знаходиться у системi iнституцiональних координат тiеi чи iншоi суспiльно-економiчноi формацii та незворотностi проходження усiма краiнами та народами певних спiльних ступенiв суспiльного розвитку;

3) твердження про незворотну замiну однiеi формацii iншою внаслiдок розвитку антагонiстичних суперечностей мiж новими продуктивними силами та застарiлими виробничими вiдносинами;

4) визнання единим iнструментом (способом) змiни формацiй соцiальну революцiю;

5) розумiння процесу змiни суспiльно-економiчних формацiй формою та ключовою ознакою прояву суспiльного прогресу та становлення новоi iсторичноi епохи.

Цивiлiзацiйна парадигма та цивiлiзацiйний пiдхiд – забезпечують якiсно нову спрямованiсть думки дослiдникiв у побудовi висхiдноi концептуальноi схеми та моделi постановки проблем i методiв iх розв’язання. Засадничими принципами такоi спрямованостi е, по-перше, фiлософське уявлення про «iсторичний розвиток, як сукупнiсть рiзних цивiлiзацiй, яким притаманний власний шлях iсторичного розвитку», отже, несприйняття «вiдомого принципу формацiйноi парадигми про обов’язковiсть проходження кожним суспiльством однакових етапiв iсторичного розвитку»; по-друге, визнання концептуального положення цивiлiзацiйного пiдходу, згiдно з яким «розвиток кожноi краiни та кожного етносу являе собою послiдовне проходження ними стадiй формування, розквiту та занепаду при збереженнi на усiх цих стадiях деяких властивих краiнi та етносу якiсних – «цивiлiзацiйних» характеристик (насамперед цiннiсно-культурного плану)».