Основи економічних знань

Якщо одержанi результати вiдповiдають усiм фактам, даним у гiпотезi, то гiпотеза визнаеться достовiрним знанням; моделювання – опосередкований метод наукового дослiдження, де оригiнальний об’ект дослiдження замiнюеться iдеальною моделлю, яка iснуе у вiдповiднiй знаковiй формi та функцiонуе за законами логiки, яка (логiка) вiдображае реальнi процеси матерiального свiту; синтез – метод наукового пiзнання на основi уявного поеднання в едине цiле розчленованих аналiзом частин; узагальнення – метод наукового пiзнання, за допомогою якого здiйснюеться сходження вiд одиничних до особливих i загальних ознак i властивостей певноi групи чи класу об’ектiв [3, с.

• iсторичний (генетичний);

• системний метод сходження вiд абстрактного до конкретного;

• метод математичного аналiзу та комп’ютерного моделювання;

• метод диференцiйованого вивчення рiзних видiв економiчних вiдносин та iх суперечностей;

• метод теоретичних iгор; метод проб i помилок; метод комплексного пiдходу до аналiзу суспiльних (зокрема економiчних) процесiв;

• метод агрегування.

Окресленнi вище структура та деякi ознаки загальних, загальнонаукових i специфiчних методiв дослiдження економiчних явищ, процесiв, цiлiсних систем, не охоплюють, безперечно, усю iснуючу палiтру рiзноманiтних методiв, оскiльки як формування новоi методологiчноi парадигми дослiджень, так i поява нових пiдходiв, якi, визначаючи спрямованiсть дослiдження та поглядiв дослiдника, вимагають рiзних моделей використання певних методiв, власне нових оригiнальних методiв, поза формуванням яких дослiдження може бути неповним, некоректним, отже, недоброякiсним, постiйно змiнюють нашу уяву про можливi методи та варiанти iх використання в економiчному аналiзi.

До того ж, як це вже неодноразово зазначалося вище, розвиток економiчноi науки, теорii пiзнання останнiм часом усе потужнiше окреслюе потребу у використаннi в сферi економiчних дослiджень мiждисциплiнарних пiдходiв, що, безперечно, означае як ускладнення методологii дослiджень, так i поглиблення iх синергетичного ефекту, оскiльки дозволяе пiзнати об’ект аналiзу з таких сторiн i форм прояву, якi були недоступнi при використаннi лише суто економiчних методiв, отже забезпечуе бiльш широкi можливостi впливу на внутрiшнi важелi економiчного та соцiального розвитку, забезпечуючи тим самим поступальний прогрес людства.