Економіка XXI: країни, підприємства, людини

Захiднi союзники закрили очi на преференцii, якi отримували пiвденнокорейськi виробники. На першому етапi будiвництво корейського дива було дуже далеким вiд методiв лiберальноi демократii. Отримавши першi результати економiчного зростання, корейцi за допомогою американських консультантiв визначили наступнi кроки – розвиток металургii, суднобудування, хiмiчноi промисловостi. Держава iнвестувала зiбранi податки в освiту та iнфраструктуру, при цьому соцiальнi стандарти не пiдвищувалися, тягар пiклування про хворих i лiтнiх людей перекладався на сiм’i.

Зростання промисловостi призвело до золотих вiсiмдесятих. Корейськi заводи стали перетворюватися на бренди, нехай поки що й не найвищого рiвня, американська фiнансова допомога була бiльше не потрiбна. На цьому пiдйомi почалося пом’якшення авторитарного режиму, поступова демократизацiя суспiльства. Держава поступово зменшувала свою роль у визначеннi економiчноi полiтики, передаючи ii вже сформованим великим концернам, якi стали стрижнем економiки, а навколо них активно розвивався малий i середнiй бiзнес.

Темпи розвитку Пiвденноi Кореi були стабiльно вищими за середньосвiтовi, а також вищi, нiж в розвинених краiнах, що давало можливiсть стабiльно скорочувати розрив з ними, пiднiмаючись все вище й вище сходами економiчного добробуту.

Шлях був досить тернистим. Наприкiнцi 90-х Кореi ще довелося пережити глибоку кризу, пов’язану з вiдтоком спекулятивного капiталу. Багато тодi говорили, що вибудована економiчна модель незабаром дасть трiщину i призведе до тривалого спаду, адже тi краiни, якi намагалися ii скопiювати, не досягли успiху.

Але корейцi досить швидко оговталися вiд кризи. Коли з боку влади прозвучав заклик поповнити золотовалютнi резерви краiни, котрi стрiмко танули вiд утечi капiталу, вишикувалися величезнi черги людей, якi добровiльно жертвували своi накопичення у виглядi валюти i коштовностей. Вони були готовi безумовно довiряти державi, з якою пройшли неймовiрний шлях, пережили фантастичний пiдйом економiки.

Як правило, iдеi, заснованi лише на матерiальному збагаченнi, працюють погано. Але для корейцiв це було не просто збагачення, а прагнення гiдного життя, можливiсть довести сусiдам, пiд гнiтом яких вони перебували бiльшу частину iсторii, свою самодостатнiсть.

Корейськi iсторiя й культура лежали в основi економiчного прориву. Методи, якими вiн досягався, не були унiверсальними. Якiсь iз них спрацювали б i в iншiй краiнi.