Психологія народів

Ця постiйна iстота складаеться не тiльки з живучих iндивiдуумiв, що утворюють його в даний момент, але також з довгоi низки мертвих, якi були iх предками. Щоб зрозумiти iстинне значення раси, слiд продовжити ii одночасно в минуле i в майбутне. Вони керують незмiрною частиною несвiдомого – тiею невидимою сферою, яка тримае пiд своею владою всi прояви розуму i характеру. Долею народу керують набагато бiльшою мiрою померлi поколiння, нiж живi. Ними одними закладено основу раси. Столiття за столiттям вони творили iдеi i почуття i, вiдповiдно, всi спонукальнi причини нашоi поведiнки.

Утворення психiчного складу народу не вимагае, як створення тваринних видiв, тих геологiчних перiодiв, величезна тривалiсть яких не пiддаеться нашим обчисленням. Воно, однак, вимагае досить довгого часу. Щоб створити в такому народi, як наш, навiть достатньо слабкою, ту спiльнiсть почуттiв, яка утворюе його душу, потрiбно було бiльше десяти столiть.

Цей перiод, дуже довгий для наших лiтописiв, в дiйсностi, досить короткий. Якщо такого вiдносно обмеженого промiжку часу достатньо, щоб закрiпити певнi особливостi, то це обумовлюеться тим, що дiюча впродовж конкретного часу в одному напрямку якась причина швидко утворюе дуже великi результати. Математики нам довели, що коли ця причина продовжуе виробляти один i той самий наслiдок, то причини зростають в арифметичнiй прогресii (1, 2, 3, 4, 5…), а наслiдки – в геометричнiй прогресii (2, 4, 8, 16, 32…).

Причини е логарифми наслiдкiв. У вiдомiй задачi про подвоення хлiбних зерен на шахiвницi вiдповiдний номер шаховоi клiтинки е логарифмом числа хлiбних зерен.

Так само для капiталу, вiдданого пiд складнi вiдсотки, закон зростання такий, що число рокiв е логарифмом зрослого капiталу. Цими мiркуваннями пояснюеться той факт, що бiльшiсть соцiальних явищ може бути вираженою швидко зростаючими геометричними кривими.

В iншiй роботi менi довелося довести, що вони можуть виражатися аналiтичним рiвнянням параболи або гiперболи.

Можливо, найважливiшою справою Французькоi революцii було те, що вона прискорила це утворення майже досконалим знищенням дрiбних нацiональностей: пiкардiйцiв, фламандцiв, бургундцiв, гасконцiв, бретонцiв, провансальцiв i т. д., мiж якими Францiя була колись роздроблена.