Психологія народів

Найбiльш яскраве враження, винесене мною з тривалих подорожей рiзними краiнами, – це те, що кожен народ мае душевний лад настiльки стiйкий, як i його анатомiчнi особливостi, i саме вiд нього i походять його почуття, його думки, його установи, його вiрування i його мистецтва. Токвiль та iншi знаменитi мислителi думали знайти в установах народiв причину iх розвитку. Я ж переконаний в iншому i сподiваюся довести, беручи приклади якраз з тих краiн, якi вивчав Токвiль, що установи мають на розвиток цивiлiзацiй вкрай малий вплив.

Вони найчастiше е наслiдками, але дуже рiдко бувають причинами.

Без сумнiву, iсторiя народiв визначаеться дуже рiзними факторами. Вона сповнена особливими подiями, випадковостями, якi були, але могли i не бути. Однак поряд з цими випадковостями, з цими побiчними обставинами iснують великi незмiннi закони, якi керують загальним рухом кожноi цивiлiзацii. Цi незмiннi, найзагальнiшi i найосновнiшi закони випливають з душевного ладу рас. Життя народу, його установи, його вiрування i мистецтва – лише видимi продукти його невидимоi душi.

Для того, щоб який-небудь народ перетворив своi установи, своi вiрування i свое мистецтво, вiн повинен спочатку переробити свою душу; для того щоб вiн мiг передати iншому свою цивiлiзацiю, потрiбно, щоб вiн був спроможний передати йому також свою душу. Без сумнiву, не те нам говорить iсторiя; але ми легко доведемо, що, записуючи протилежнi твердження, вона вводить себе в оману порожньою видимiстю.

Менi довелося одного разу викласти перед великим конгресом деякi з iдей, якi розвиваються в цiй працi.

На зборах було всiлякого видатного люду: мiнiстри, губернатори колонiй, адмiрали, професори, науковцi, якi належали до цвiту рiзних нацiй. Я розраховував зустрiти в подiбному зiбраннi деяку однодумнiсть щодо основних питань. Однак ii зовсiм не було. Висловленi думки виявилися абсолютно не залежними вiд ступеня культурностi тих, хто iх висловлював.

Передавало цi погляди, головним чином, те, що становило спадковi почуття рiзних рас, до яких належали члени названого конгресу. Нiколи менi не було так ясно, що люди кожноi раси мають, незважаючи на рiзницю iх соцiального стану, не зруйновний запас iдей, традицiй, почуттiв, способiв мислення, що складае несвiдомий спадок iхнiх предкiв, проти якого всякi аргументи абсолютно безсилi.

Насправдi, думка людей перетворюеться не впливом розуму.