Лемберг. Небо над Віднем

– Це найбiльший коштовний камiнь, який досi було знайдено в мене на батькiвщинi, – сказав Нiколаев, i голос його раптом став сухим i непривiтним, – вiн зробить вас багатими до кiнця вiку… Але вiд вас я потребую однiеi послуги.

Габор щосили стиснув рукiв’я револьвера i перемiстив палець на спусковий гачок. І вiн, i Лайош вiдчували, що встряли в якусь дивну iсторiю, i жоден з них не мiг бути впевненим, що все для них скiнчиться добре. Та Нiколаев раптом знову посмiхнувся:

– Насправдi, для вас це буде дрiбницею, – сказав вiн невимушено i майже весело, – адже менi просто потрiбнi добрi провiдники в околицях Унгвару.

Запанувала мовчанка.

– Чому ви звернулися саме до нас? Та ще й пропонуете таку щедру винагороду? Хiба мало людей, якi знають тi мiсця? – запитав Габор.

– Дозвольте, я поясню все по порядку…

Нiколаев чиркнув сiрником i запалив цигарку. Полум’я на мить освiтило його худорляве обличчя, гострi вилицi i коротку борiдку.

– Справа полягае в тому, – продовжив посол, – щоб вивезти групу з чотирьох чоловiк, це я, пан Дмiтров i моi сербськi друзi, з Будапешту, а потiм провести до певного мiсця неподалiк Унгвару. Серби звiдти вiдправляться до схiдного кордону iмперii, я на захiд, а Дмiтров повернеться з вами назад. Чому я звернувся саме до вас? Тому що ви, пане Чемере, колишнiй вiйськовий радист, а ви, пане Вешеленi, вчений геодезист. Координати мiсця, куди нас потрiбно доставити, ви отримаете радiограмою.

Чоловiки перезирнулися в темрявi.

– Це все, що буде потрiбно вiд нас? – запитав Габор.

– Даю слово, угода залишиться незмiнною.

– Ми мусимо подумати.

– На жаль, панове, час для роздумiв – це занадто велика розкiш в моему становищi, – сказав Нiколаев, – приймайте рiшення тут i зараз.

Габор зиркнув убiк двох сербiв, що несподiвано пiдiйшли до них ближче. Навряд чи вони так просто вiдпустять iх з цього острова.

– Гаразд, ми згоднi, – видихнув вiн.

В темрявi почулося, як Лайош спересердя вилаявся, промовивши щось на зразок «Курва твоя мати!», даючи зрозумiти, що не в усьому згоден з товаришем. Однак, рiшення було прийнято без нього.

– Завтра опiвночi на цьому ж мiсцi зустрiчаемось знову.