На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сила трьох. Початок» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сила трьох. Початок

Автор
Дата выхода
27 июля 2020
🔍 Загляните за кулисы "Сила трьох. Початок" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сила трьох. Початок" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Богдан Маркусь) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Чи знаєте ви, що усі люди розподіляються на простих людей та відаючих? Прості люди це звичайнісінькі люди, яких сила-силенна. А ось відаючі - це ті, яких зазвичай бояться і не розуміють. Це відьми з відьмаками, мольфари , та характерники. У кожній країні вони мають власну називку, й багато чим різняться за наукою, але ось ці три – основні. Кожним відаючим опікується якийсь знаючий. Хто такі знаючі? Це істоти які володіють древніми знаннями, щоб панував лад між природою та людьми. Зазвичай прості люди їх теж бояться та не розуміють. І як не прикро – називають чомусь нечистю. Це домовики, сарайники, чорти, русалки та багато, багато інших. Так, декого з них не можна назвати добрим. Але, вибачте, яким стали б ви, коли б декілька тисячоліть тому трійка Величних Відаючих зруйнували ваш "зіжмаканий простір"? Простір, у якому всі знаючі жили в гармонії й за певними правилами. І ці Величні були людьми. Певна річ не всі знаючі мають легку вдачу, тому дехто й до нині "точить зуб" на людство. Але всі вони живуть надією, що настане час і в цей світ прийде Обраний і об’єднає Силу Трьох. Силу характерника , мольфара та відьмака. Віднайдуть три скрижалі та повернуть їх Вартовому. І тоді в "зіжмаканому просторі" знову запанує лад і всі знаючі зможуть повернутися туди. Адже виживати в просторі, який належить людям, не всім до снаги. До якогось часу Гриць Портянка був звичайнісіньким міським дванадцятирічним хлопчиною. Та однієї, не вельми доброї, днини за дивних обставин зникла його мама. Щоб повернути її, хлопець ладен ловити чортів, домовлятися з нявками, виконувати забаганки русалок, обікрасти повітрулю, віднайти Квітку Папороті й відкрити прохід у "зіжмаканий простір". Певна річ самому б це йому не вдалося, але на допомогу приходять друзі - Роман та Галинка. Разом вони й утворюють Силу Трьох. Силу- про яку давно ходять легенди між знаючими та відаючими. Так , легенда має невеличку похибку: Обраний справді характерник, а його вірний дружбан – мольфар, але третій відаючий не відьмак, а відьма. Галинка. " І як на свої роки, доволі таки кмітлива відьмочка!" Так запевняє Никодим, а він знаючий і просто так язиком не ляпатиме! Це історія про дружбу, взаємодопомогу, та розуміння. Адже в підлітковому віці дуже важко поступитися власними інтересами, заради спільної справи. Юні відаючі вчаться знаходити компроміси у стосунках, пробачати образи, та допомагати одне одному в час зневіри. Це неначе свіжого, п’янкого, вранішнього повітря; який допоможе прокинутися нашому внутрішньому Я і подивитися на цей світ під іншим кутом. Вона торкнеться не лишень дитячої душі, вона стане путівцем і для будь-якого дорослого. Бо дорослі це ті ж діти, вони лишень трішки підзабули шлях у Країну Мрій. Дана книга з жанру дитяче українське фентезі буде доступна для скачування у форматі FB2, EPUB та PDF. Можливо, саме з вашою допомогою вона поверне віру людей в добро, справедливість та чари.
📚 Читайте "Сила трьох. Початок" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сила трьох. Початок", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І кiмнатка, хоч маленька, та затишна. Ходiмо на двiр, там батько вже приiхав. Спитаемо чи взяли тебе до нашенськоi «академii».
– Взяли його, взяли. – сказав Петро, зачувши iз сiней iхню розмову. – Не йдiть на двiр, там дощ починаеться.
– Дощ це добре. Дощ навеснi – на врожай. – промовив замислено дiд, та враз схапнувся. – А чорти б тебе узяли! Там же в мене квочка з курчатами!
Прожогом вискочив на вулицю. За ним поспiшили й батько з сином. Довго метушилися пiд весняним дощем, аж поки Грицько не примiтив, що песик теж чомусь мокне.
На душi у хлопчини стало так добре, що вже й не сердився на батька який лишае його з чужою людиною. Старий виявився не таким й страшним. І дивно, за бiганиною пiд дощем, десь подiвся той сум, що нестерпно мучив. Наче небесна вода, змила несамовиту тугу та самотнiсть.
Коли вклалися спати, Петро спробував поспiлкуватися з сином. Добре пам’ятав, як неприемно закiнчилася iхня бесiда в Киевi, тому дуже здивувався, почувши спокiйний голос Гриця: «Їдь, тату. Менi тут подобаеться.» Чоловiк вирiшив рушати вранцi.
Нашвидкуруч поснiдавши, Петро зазбирався у дорогу. Коли сидiв вже за кермом, щось пригадав. Вийшов iз машини, вiдвiв сина в бiк i тицьнув грошi.
– Це, на власнi потреби. В дiда не проси, я й так мало залишив. – ще раз обiйняв i сiв у авто.
– Що, Григорiю, залишилися ми удвох. Будем жити – не тужити! – Тихiн погладив онука по головi.
Так, Грицевi було сумно, але вiн усiм еством вiдчував: починаеться нове життя. І що дивно, це життя ввижалося не тiльки новим, але й цiкавим та сповненим пригод. Ввечерi вирiшив, що не чекатиме понедiлка, а пiде до школи вже завтра. Про це й сказав дiдовi.
– Що ж, завтра так завтра. Проведу тебе до головноi вулицi, а далi – сам.
«Що ж, сам так сам. Я ж не першокласник, щоб старий, немiчний дiд вiв за руку до школи.» – думав хлопець, складаючи шкiльне приладдя в рюкзак.
Роздiл 2. Школа
Наступного ранку, так-сяк поснiдавши, Гриць рушив у нове життя.
– Ти йди i запам’ятовуй дорогу назад. Якщо, не приведи Боже, заблудиш, то запитай у людей, де живе дiд Тихiн.





