На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Лемберг. В’язниця душ» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Лемберг. В’язниця душ

Автор
Дата выхода
01 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Лемберг. В’язниця душ" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Лемберг. В’язниця душ" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Богдан Коломійчук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Богдан Коломійчук (нар. 1984 р.) – український письменник, володар Гран-прі міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» за історико-авантюрний роман «Людвисар. Ігри вельмож». Автор збірки детективних оповідань «Таємниця Єви» (2014). Обидві книжки вийшли друком у видавництві «Фоліо». У творах письменника поєднуються захоплюючий сюжет, містика, гумор та правдиві історичні факти.
«В’язниця душ» – третя книга автора, в якій він найкраще проявив себе як майстер детективного жанру. Події у повістях, що увійшли до видання, відбуваються у 1902–1903 рр. у Львові. В основі сюжету кожної повісті – блискуче розслідування заплутаної справи, яке проводить львівський комісар Адам Вістович. Карколомні пригоди героїв гармонійно доповнює оригінальна містика та зі смаком подана еротика.
📚 Читайте "Лемберг. В’язниця душ" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Лемберг. В’язниця душ", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тут справдi щосереди збиралися любителi мистецтва, якi, окрiм усього, приносили нам ще й цiкавi новини з мiста. А що людьми вони були не останнiми, переважно аристократи, то й новини цi мали значну вагу. Ви ж розумiете… Все було б добре, якби не падiння моралi в цьому товариствi. Пiсля дискусiй на тему новинок iмпресiонiстiв цi панове влаштовували тут вакханалii. І навiть злягалися у сусiднiй кiмнатi. Тож ваша цiкавiсть до цього клубу, пане комiсаре, виявилась цiлком закономiрною. Але вiд сьогоднi його вже не iснуе…
– А чим займалися ви? – не втримався Вiстович.
Чоловiк усмiхнувся i, хвилю помовчавши, вiдповiв:
– Навiть попри те, що я не маю намiру залишити вас живим, комiсаре, розповiдати такi речi все ж не буду. Ви й так забагато знаете…
Вiн дiстав з кишенi револьвер i, прокрутивши барабан, перевiрив камери. Вiстовичу навiть зi свого мiсця було видно, що там рiвно сiм патронiв.
– Хочете щось сказати перед смертю? – запитав росiянин i вправно закинув барабан назад.
Комiсар напружив мозок, але нiчого путнього на думку не спадало.
– Як бажаете, – шпигун звiв револьвер i нацiлився на Вiстовича, – обiйдемось без останнього слова.
Комiсар намагався глянути йому в очi, але замiсть цього не мiг вiдiрвати погляд вiд руки, що тримала наган. Вiн бачив, як повiльно рухаеться вказiвний палець, поступово тиснучи на гачок… Гримнув пострiл. За мить пролунало ще два.
Вiстович з подивом вiдчув, що досi живий. Навпроти нього все ще стояв росiянин, тримаючи в руках револьвер, але голова його була повернута в бiк дверей.
Комiсар зрозумiв, що це шанс, якого бiльше вже не буде. Перш нiж той знову повернувся до нього обличчям, Вiстович разом зi стiльцем зiрвався з мiсця i головою вперед кинувся на ворога. Чоловiк, отримавши пiд живiт удар страшноi сили, глухо застогнав, завис на супротивнику i випустив з рук зброю. Пронiсши кiлька метрiв його на собi, Вiстович прочинив ним дверi i гучно ввалився в сусiдню кiмнату.
Комiсар вiдчув, що стiлець позаду нього встиг розлетiтися на друзки, а чиiсь руки допомагають йому пiдвестися. Невдовзi Вiстович порiвнявся з вусатим полковником, що усмiхався до нього, не випускаючи з рота сигари.
– Як ви почуваетесь? – запитав офiцер.
– Нiколи не почувався краще, – вiдповiв той.









