Лемберг. Візит доктора Фройда

Могло здатися, що тютюну вiн не бачив щонайменше мiсяць.

– Спiвчуваю, – щиро промовив Вiстович.

Вiденець вiдмахнувся i спробував щось вимовити, проте голос його пiдвiв. Чоловiк мусив знову прикласти до рота кухоль, щоб до нього повернулася здатнiсть говорити.

– Так-от, – продовжив вiн уже твердiше, – цей мерзотник завдав iй десяток ударiв ножем, перед цим згвалтувавши. Можете уявити? Їй було сiмнадцять…

Вiстович i сам запалив цигарку.

– Взявшись особисто до розслiдування, я, окрiм усього, перевiрив, чи траплялись де-небудь в iмперii подiбнi злочини.

А понад усе мене цiкавило, чи комусь вдалося iх розкрити, – сказав вiденець. – І тут мiй друг, директор полiцii в Лемберзi Вiльгельм Шехтель, розповiв менi про вас.

Вiстович здивовано глянув на нього.

– Розповiв про мене? – перепитав комiсар.

– Саме так, – пiдтвердив Штальман, – про те, що два роки тому вам вдалося впiймати манiяка, який у схожий спосiб убивав молодих дiвчат. Першою з них була донька нафтового магната, Алоiза Вольфович.

Пригадуете?

Вiстович кивнув. Авжеж, вiн пам’ятав справу загиблих нiмфоманок i те, як йому вдалося спiймати вбивцю, але при цьому мимоволi довелося перейти дорогу всюдисущому Evidenzbureau, що ледь не закiнчилось для нього фатально. Тодi вперше, але не востанне, Вiстович зiткнувся з контррозвiдкою i кожного разу проклинав ту першу мить, бо всi наступнi зустрiчi приносили йому дедалi бiльшi неприемностi.

– Як на мене, то тут небагато спiльного, – обережно зазначив комiсар. – Я мав справу з психопатом, який убивав послiдовно.

На момент арешту в нього була не одна жертва, а декiлька. Саме ця диявольська послiдовнiсть або навiть закономiрнiсть i е головним ключем для слiдства. А у вашому випадку вбито тiльки…

Вiстович затнувся i зробив вигляд, що надто гiркий цигарковий дим у горлi завадив йому договорити.

– Вбито не тiльки одну Амелiю, – заперечив Штальман, – iнакше я б не звертався до вас. Упродовж двох наступних тижнiв у Вiднi знайдено мертвими ще двох дiвчат i одну дорослу жiнку.

Все те саме – згвалтування i численнi ножовi рани.

Вiстович i сам тепер приклався до кухля.

– Гаразд. То чого все-таки ви хочете вiд мене? – запитав вiн.

– Допомогти менi в розслiдуваннi, комiсаре, – вiдповiв Штальман. – Саме тому я розшукував вас, користуючись усiма можливими засобами: зв’язками в Мiнiстерствi полiцii, знайомствами у контррозвiдцi i Департаментi залiзницi.

– Скiльки вам знадобилося часу? – поцiкавився Вiстович.