Сатирикон-XXI (збірник)

Степанида Порфирiвна Добромолець, якби вона була народилась чоловiком, могла б сьогоднi називатись патрiархом ровенськоi лiтератури. Іще школярем Шлойма вiдсиджував у актовому залi рiдноi вiсiмнадцятоi школи довгi, об’еднанi з двох урокiв пiвторагодиннi зустрiчi зi старою сивою письменницею, авторкою трилогii «Шлях до волi», що ii складали три романи: перший, власне, «Шлях до волi», а також «На волi краще, як в неволi» i «З волi в неволю не хоче нiхто», у яких детально й розлого розповiдалося про становлення Радянськоi влади на Ровенщинi – короткочасний прихiд червоних кiннотникiв ще до пiдписання Брестського миру, два десятилiття «пiд Польщею», коли члени КПЗУ на конспiративних квартирах читали «Правду», нелегально привезену «з того боку», про золотий вересень 1939-го, першi колгоспи, боротьбу селян з нiмецько-фашистськими загарбниками, а заодно i з оунiвськими зарiзяками-сокирниками, про щасливий День Перемоги 9 травня, про повоенне становлення, вiдбудову та розбудову народногосподарського комплексу областi.

Авторка трилогii мирно дрiмала за столом на сценi, поки вчительки мови та лiтератури зачитували школярам фрагменти з ii творiв. Твори цi приблизно раз на десять рокiв перевидавалися «Полiтвидавом» чи якимись iншими видавництвами i розповсюджувались винятково по книгарнях Рiвного та областi, певно, що мало користуючись попитом поза ii межами. І ось зараз його хоче бачити Степанида Добромолець…

– А вона що… вона iще жива? – питання прозвучало цiлком недоречно. Якщо «хоче бачити», то, певно, таки жива, в переносному значеннi такоi фрази не кажуть навiть спiвробiтники органiв.

– Вона зараз тут, в лечсанупрi, на другому поверсi, в двадцять другiй палатi, на спецобследованii. У неi був сердечний припадок, десь мiсяця три назад. І з тих пор вона лежить в лечсанупрi. Сьогоднi вона позвонила в обком i попросила по возможностi з вами зустрiтися. Їй пiшли навстречу. Так шо – пройдьомте, Шлойма Васильович…

Плентаючи мiж Самчуком i Миколою Івановичем уже знайомим лiнолеумним коридором повз тьмянi запилюженi фiкуси, Шлойма, про всяк випадок i щоб розiгнати туман в головi, пригадав собi головних персонажiв i загальну сюжетну канву трилогii Степаниди Добромолець.

Молодий пастух-напiвсирота з Полiсся Микола Музичук пiсля фронтiв Першоi свiтовоi i Громадянськоi воен повертаеться в рiдне село Ремчицi. Його кохана Галя по волi змучених тяжкою працею батькiв (i супроти волi власноi) вийшла замiж за мiсцевого багатiя-жмикрута.