Амаркорд (збірник)

Дослiджуе ж хтось «Роль спонукальних часток у пiзнiх творах Панька Кулiша», то чому б комусь iз майбутнiх лiтературознавцiв не написати дисертацiю про «Особовi займенники та iх вiдмiнювання у раннiй творчостi Олесi Пiдобiдко».

Лiтература в зошитi i лiтература в життi. Таемницi чоловiчого серця

Минали днi, мое почуття росло i вже не вмiщалося в рамках скромного вiршування вечорами. Моiми одкровеннями вже було списано не один зошит. Але що це мiняло? Менi хотiлося подiлитися з кимось своiми думками, а ще бiльше хотiлося дiлитися ними iз самим Толею i довiдатися, чи е в мене шанси на взаемнiсть.

Щоправда, моi вкрай уважнi спостереження за поведiнкою Толi не схиляли до оптимiзму. Незважаючи на те, що його особа раптом опинилася в центрi всiх моiх думок i переживань, вiн продовжував поводити себе як i ранiше i, здаеться, й далi не зауважував мого iснування.

Я тiшила себе сподiваннями, що доля не може бути до мене аж настiльки несправедливою, аби правдою виявилося друге припущення, але думка про таку можливiсть не давала менi спокою, i потреба з'ясувати iстину з кожним днем ставала все нагальнiшою.

Я довго шукала можливiсть здiйснити це i нарештi придумала.

Протягом однiеi з безсонних ночей я переклала украiнською «Письмо Татьяны» iз роману «Евгений Онегин» i вирiшила непомiтно покласти це послання до кишенi Толиноi куртки.

Лист починався словами: «Я Вас кохаю, що ж Вам ще?» i завершувався фразою: «Кiнчаю, важко прочитать». Пiсля цього в коротенькому P.S. я пропонувала Толi написати вiдповiдь, покласти ii до кишенi своеi ж куртки, куртку повiсити на другий справа в третьому рядi гачок у гардеробi i не намагатися довiдатися нi про що бiльше. Листа я пiдписала «Мiсiс X», а до Толi зверталася «Мiстер У».

Кiлька наступних днiв минули мов у гарячцi, я щодня по кiлька разiв навiдувалася до гардеробу, сподiваючись побачити Толину куртку на зазначеному гачку, проте минув тиждень, за ним другий, але Толя роздягався там, де й ранiше, i у його кишенях було порожньо. Останне я наважилася перевiрити, побоюючись, аби вiн не переплутав iнструкцii i не поклав вiдповiдь у кишеню куртки, повiтаноi на старому мiсцi.