Амаркорд (збірник)

Коли Юра запросив мене до себе на день народження, менi вiдразу ж захотiлося вiдмовитися. І я навiть почала бурмотiти щось малопереконливе про термiнову роботу, контрольну в унiверситетi i велике прибирання, яке нiяк не можна вiдкласти. Але Юра знову подивився на мене своiм розгублено-благальним поглядом, який з усiх сил спонукав до вживання стверджувальноi частки: «так», або, в крайньому разi, причинно-наслiдкових сполучникiв: «бо», «тому що», «незважаючи на те що». Менi знову стало його шкода, i я погодилася прийти.

Була 19.00, коли Юра зустрiв мене в порожнiй квартирi, бiлiй сорочцi i страшному збудженнi. Щойно я вiддала йому подарунок, усе ще обдумуючи, як саме i коли йому пояснити, що бачимося ми востанне, як вiн повiдомив, що забава зiрвалася, нiхто не прийде, але це навiть краще, нарештi ми зможемо побути наодинцi. Не встигла я вiдреагувати, як вiн зачинив вхiднi дверi ключем i поклав ключа на шафу. Аби дiстатися туди, менi довелося б стати на стiлець. Усе вiдбувалося настiльки блискавично, i завжди доволi стриманий i бiльш-менш ввiчливий Юра поводив себе настiльки незвично, що я розгубилася.

– Давай вип'ем за то, чтоби тебе захателась таво же, что i мне, – сказав вiн, i не встигла я нiчого сказати чи навiть подумати, як вiн уже притягнув мене вiльною рукою i жадiбно поцiлував.

– Я так давно етава ждал, – шепотiв вiн, дихаючи на мене неприемним запахом з рота. Не зупиняючись довго на самих лише словах, вiн полiз вiльною рукою менi пiд спiдницю.

– Спочатку, як правило, знiмають бюстгальтер. А ще краще спершу поставити келих на стiл.

Вiн слухняно вiдставив недопите шампанське, виливши половину менi на светр, торкнувся моiх грудей, i пiсля невдалоi спроби розстебнути гачки бюстгальтера, почав похапцем роздягатися сам. Очевидно, вирiшив вразити мене якщо не досвiдом, то принаймнi швидкiстю. Менi стало цiкаво, що вiн робитиме далi.

– Наканец-та, – зойкнув Юра, вивiльнившись iз майткiв, i було незрозумiло, що саме вiн мае на увазi: нашу зустрiч наодинцi, закiнчення процесу роздягання чи зацiкавлення, що, напевно, вiдбилося на моему обличчi пiд час розглядання його войовниче вiдстовбурченого прутня.