Подзвін з-під води

Так реагуе ваш органiзм на душевну травму, яку ви отримали. Це також лiкуеться.

– Лiкарю! Якраз це я б i не хотiла особливо лiкувати. Ви мене розумiете? Можливо, в моему станi це едине, що може врятувати вiд нудьги i туги! Сексуальний потяг! Ви навiть не уявляете, наскiльки сильним вiн став пiсля смертi мого коханого чоловiка. Я просто скаженiю, коли думаю про секс. І це едине, що грiе мене, що веселить i радуе! І я не хочу позбуватися цього вiдчуття. – Маргарита демонстративно прицмокнула язиком, кидаючи на лiкаря безсоромний погляд.

– Нi, ну ви подивiться, про що вона думае! Чоловiк помер, а вона вже шукае iншого самця, аби затягти його у свое лiжко! – знову зiрвався зi свого стiльця молодик у попелястих окулярах. – Це просто якась ганьба, i я, лiкарю, не бажаю вислуховувати сексуальну маячню цiеi нафарбованоi ледi!

– Іване, обережнiше з висловами, не треба ображати ваших колег по групi! – хотiв виправити ситуацiю Олег Петрович, але не встиг.

Маргарита з усього розмаху вдарила Івана по головi своею чорною лакованою сумочкою, вiн заточився на стiлець i з гучним ляскотом перевернувся на пiдлогу разом iз ним.

Усе це сталося надто блискавично, так що нiхто навiть не встиг зреагувати. Лише Клавдiя голосно скрикнула i ще гидотнiше зашелестiла своiм пакетом.

– Очумiти! Нi хера собi подача! Крутяково! – зареготав Олександр, вiдiрвавшись вiд свого мобiльника.

Іван намагався одразу пiдвестися, але заплутався у власних довгих ногах i поваленому стiльцi, знову впав на пiдлогу i випадково рукою збив з носа окуляри, якi вiдлетiли прямо пiд ноги Валерii.

Жiнка пiдняла iх i простягнула Івановi зi словами:

– Здаеться, це ви загубили.

– Я! Я! Я загубив, аякже! – накинувся на Валерiю Іван, вирвавши з ii рук окуляри i начепивши iх на носа. Вiн iще щось хотiв додати, але побачив упритул перед собою Антона, який уже був готовий припинити цей конфлiкт бiльш рiшучими методами.

– Панове! Не треба сваритися! Досить на сьогоднi! – у сутичку втрутився Олег Петрович, стаючи помiж Антоном та Іваном.

 – Все-все-все! Сьогоднi заняття завершено! Прошу розiйтися по домiвках до наступного разу… Заняття, як завжди, по понедiлках i четвергах, не забувайте!

Першим вибiг з кiмнати Олександр, щось голосно кричачи в мобiлку. До кiмнати увiйшли дiти Степана i повели його пiд руки на вихiд. Іван пiдняв перекинутий стiлець i, гнiвно блискаючи очима на Антона, також пiшов до дверей. Йому в спину почулося злiсне «Козел!» вiд Маргарити.