Правда і Кривда: Побутові, моралізаторські казки та притчі

– Тодi прошу красно!..

Вiзник дав пановi соломи, а сам затулив рота, щоб не розреготатися.

Взявся пан за iжу. Жуе солому, аж очi вирячив з натуги, а проковтнути все ж нiяк не може.

– У тебе, – каже вiзниковi, – мабуть, воляче горло – таку погань iси!

А вiзник уже регоче, аж за черево береться…

Промучився пан нiчку. А на ранок так охляв, що парубок ледве довiв його до воза.

Поiхали далi. Бачить вiзник, що з паном справи кепськi, що ще, до лиха, справдi дуба дасть, – зразу й дорогу вже знайшов.

Заiхали у якесь село. А пан плете ногами до першоi ж хати. Забув i за умову: на очах у вiзника накинувся на хлiб, який побачив на столi.

Отак провчив наймит жадiбного пана. Щоправда, не задарма: взяв од нього потрiйну платню.

Закопане золото

Мав тато трьох синiв. Були вони дуже лiнивi. Щоб iх прогодувати, тато працював, як вiл, – чорнiв вiд роботи, руки йому пухли, кров висiкала з пальцiв, а сини ходили собi понад рiки, лiсами, висиплялися у садку.

Казав iм тато:

– Сини моi, працюйте, бо тяжко вам буде, коли я вмру.

А найстарший син говорить:

– Ей, тату, працюй, поки можеш, а ми будемо працювати, як тебе не буде.

– Та ти не вмiеш нiчого, – каже батько.

– Я оженюся – буде жiнка працювати.

Другий син говорить:

– І я оженюся.

А третiй:

– Я так само зроблю, як i моi брати.

Але тато працював-працював та й занедужав.

– Тату, ти вмираеш, а що нам лишаеш?

А тато бiдний був, але мав мудру голову, подумав i каже:

– Дiти, шукайте в землi золото.

– А в якому мiсцi ви закопали золото? – питають сини.

– Оцього я вам не скажу, – вiдповiдае батько. – Копайте город, орiть ниву, садiть, обробляйте, збирайте – там i золото знайдете.

Полежав батько трохи та й умер. Прийшла зима, сини переiли все те, що батько настарав, а нового нiчого не садили й не сiяли.

Пiшов найстарший брат пари шукати – вернувся з гарбузом, пiшов середущий сватати дiвчину – не пiшла за нього, пiшов i наймолодший – нiхто не хоче ледарiв. Добули якось до весни, а навеснi давай золото шукати. Перекопали весь город – не знайшли золота, засадили картоплею – вродилася iм файна картопля. Пiшли ниву копати.