Біблійні казки: Казки та легенди про святих

Бог сказав:

– Амiнь! – i кого цей «амiнь» де застав у повiтрi, коли вiн падав на землю i не встиг ще долетiти до неi, той i лишився висiти там до Страшного суду.

І нинi, коли хтось iз людей йде або iде i зачепить головою або чимось iншим висячого у повiтрi слугу Сатанаiла, в ту ж хвилину в цю людину неодмiнно й учепиться «блуд», i вона збочить з дороги. Ось чому тi, хто проходить чи проiздить, збиваються з дороги («блудять»). Проклятий i скинутий з неба Сатанаiл звiдтодi ходить зi своiми слугами i чинить добрим людям зло.

А Бог на небi замiсть Сатанаiла створив собi незлiченну кiлькiсть гарненьких хлопчикiв i назвав iх «янголами».

З-помiж усiх янголiв Вiн особливо полюбив одного i дав йому iм’я Миха. Цьому Мисi Вiн звелiв пильно стежити за Сатанаiлом i всiляко перешкоджати йому чинити людям зло. Ось i став Миха стежити за Сатанаiлом. Стежив, стежив, але успiху не досяг особливого, бо в Сатанаiла було шiсть крил, а в Михи лише двое, через що Сатанаiл постiйно втiкав од Михи. Тодi Миха заявив Боговi, що вiн нiчого не може вдiяти iз Сатанаiлом, тому що Сатанаiл, маючи шiсть крил, значно швидше лiтае i Миха не може впантрувати за ним.

При цьому Миха попросив Бога, щоб Бог вiдiбрав подаровану Сатанаiловi золоту корону i вiддав би ii йому.

Бог сказав на це Мисi:

– В такому разi вирушай на землю, розшукай Сатанаiла, потоваришуй iз ним i запроси його у глибоке море купатися. Перед тим як купатиметеся, побийся об заклад, хто довше просидить пiд водою, i коли за третiм уже разом Сатанаiл пiрне, ти хутчiш виходь на берег, вiзьми Сатанаiлову корону i тiкай на небо.

А я тим часом заморожу море, так що поки Сатанаiл проб’еться з-пiд криги, ти встигнеш утекти з короною.

Миха вчинив так, як звелiв йому Бог: вирушив на землю, розшукав Сатанаiла, потоваришував iз ним, i стали жити обидва разом. Якось Миха запрошуе Сатанаiла купатися i вибрав для цього найглибше море. Миха роздягся, роздягся також i Сатанаiл, зняв i корону й лишив ii на березi. Купаються. Миха й каже Сатанаiлу:

– Ану, хто довше зможе пробути пiд водою – я чи ти?

Сатанаiл каже:

– Я.

А Миха каже:

– Я.

І ну сперечатися. Сатанаiл й рече:

– Та що тут сперечатись? Спробуймо негайно: пiрнем обидва разом й побачимо, хто довше сидiтиме у водi.

Пiрнули. А Миха, тiльки-но сховав голову, як зразу ж i випiрнув i дивиться, де Сатанаiл. Вода в морi прозора, як скло. І бачить вiн – сидить Сатанаiл на самому днi. Сидiв вiн, сидiв та й став пiдiйматися вгору.