Морські казки: Казки про мелюзину і морських людей

Морськi казки: Казки про мелюзину i морських людей

Сборник

У багатьох украiнських легендах вода виступае у ролi первинного хаосу, з якого формуеться свiтовий простiр. В однiй легендi, в якiй збереглося це архаiчне уявлення, розповiдаеться, що «з самого початку не було нiчого: нi неба, нi землi, а була тiльки тьма та вода, а Бог лiтав Святим Духом понад водою».

У народному уявленнi водяний простiр – канал зв'язку з потойбiчним царством, це мiсце, де мешкають душi «неправильно» померлих, тобто тих, хто рано пiшов з життя та не вичерпав свiй життевий потенцiал; такi душi стають нечистою силою – русалками, поторчатами, потопельниками, водяниками, болотяниками, з якою треба правильно поводитися.

Морськi казки: Казки про мелюзину i морських людей

Водяне царство

(Легенди, перекази та повiр'я)

У багатьох украiнських легендах вода виступае у ролi первинного хаосу, з якого формуеться свiтовий простiр. В однiй легендi, в якiй збереглося це архаiчне уявлення, розповiдаеться, що «з самого початку не було нiчого: нi неба, нi землi, а була тiльки тьма та вода, а Бог лiтав Святим Духом понад водою».

У народному уявленнi водяний простiр – канал зв'язку з потойбiчним царством, це мiсце, де мешкають душi «неправильно» померлих, тобто тих, хто рано пiшов з життя та не вичерпав свiй життевий потенцiал; такi душi стають нечистою силою – русалками, поторчатами, потопельниками, водяниками, болотяниками, з якою треба правильно поводитися.

З давнiх-давен люди шанували водянi джерела, це безумовно пов'язано з традицiйними уявленнями, що вода – джерело життя, вона мае життедiйну силу, яка сприяе росту рослин та взагалi розвитку життя усього живого на землi.

У спецiальнi днi – Водохрещення, в канун Пасхи та на Івана Купала – вода освячуеться, набирае магiчноi сили. Таку воду використовували протягом року для лiкування вiд рiзних хвороб.

Шанування води, принесення iй дарiв та читання молитв бiля води спiввiдноситься з образом Параскеви П'ятницi, функцii якоi восходять до язичницькоi Мокошi – володарки темряви (нижчоi частини свiту), богинi родючостi, ii iм'я пов'язане з вологою, водою.

Вона покровительствовала жiночому рукодiллю. Особливiстю шанування Параскеви П'ятницi було принесення та кидання у воду предметiв, створених жiночими руками: пряжi, холстiв, сорочок, рушникiв.

У казках водяний простiр – рiчка, море, океан або криниця – це межа мiж свiтом живих та мертвих, це канал зв'язку мiж свiтом людей та потойбiчним царством.