Любий друг (збірник)

По-друге, вiрний своiм переконанням, письменник знаходить людянiсть там, де, здавалося б, марно ii шукати, – в душi продажноi жiнки. По-трете, вiн кидае виклик банальним забобонам, руйнуе повагу до сильних свiту цього i захищае гiднiсть упослiджених, викинутих за борт суспiльства. Важливим для розумiння задуму новели е заспiв до неi, де Мопассан критично й iронiчно змальовуе вiдступ французькоi армii, розгубленiсть обивателiв, боягузтво власникiв-буржуа, iхню улесливiсть i схиляння перед ворогом заради збереження власного майна.

Дуже виразне закiнчення новели. Частково повторюеться вихiдна ситуацiя. На початку новели, коли подорожнiх охопило почуття голоду, Пампушка щедро подiлилася всiма запасами iжi, якi вона передбачливо захопила iз собою. Пiсля того, як бiдна жiнка перенесла таку важку й ганебну для неi нiч з пруссаком, iй було не до лаштування в дорогу. Засмучена, принижена, вона не взяла з собою харчiв, i ось замiсть вдячностi всi ii супутники з огидою вiдвертаються вiд неi. Смачно поглинаючи припасене, вони не дивляться в той куток карети, де гiрко ридае Пампушка.

А розкiшний ловелас Корнюде з незалежним виглядом насвистуе «Марсельезу». Щоправда, в його «Марсельезi» е виклик. Це своерiдна помста, може, наiвна й смiшна, але помста супутникам.

У «Пампушцi» виявилась одна яскрава риса творчоi вдачi Мопассана. Гнiв, iронiя, критична злiсть не можуть заступити соромливоi нiжностi, прихованого, але активного спiвчуття до нещасноi ображеноi людини, притаманних кращим творам письменника.

Цiкаво вiдмiтити, що найчастiше цi тендiтнi почуття Мопассан виявляе у творах, присвячених жiнкам. Згадаймо такi новели, як «Мiс Гаррiет», «Кривонiжка», «Івета», «Перлина», романи «Життя» або «Монт Орiоль».

Можна сказати, що пiсля публiкацii «Пампушки» Мопассан прокинувся знаменитiстю. Тi труднощi, якi отруювали його молодiсть, зникли. Але прийшли новi, важкi випробування. Слава вимагала щоденних жертв. Мопассан повинен був безперервно, напружено працювати.

Починаючи з 1881 року, вiн видае щорiчно кiлька книжок, збiрки новел, романи, нариси.

Десять рокiв iнтенсивноi творчоi працi, подарованi Мопассану долею, були також роками цiкавих подорожей. Вiн об’iздив мало не всю Францiю, пройшов пiшки сотнi кiлометрiв, не з вiкна карети, а зблизька розглядаючи красу рiдноi землi. Десятки гарних пейзажiв в його творах змальованi з величезною майстернiстю, точнiстю i художньою свободою, це справжнi картини з натури.