Легенди і міфи Стародавньої Греції

80

Мiф про Еака особливо цiкавий тим, що в ньому яскраво вiдбитий пережиток тотемiзму. В мiфi розповiдаеться про те, як з мурашок виникло плем’я мирмидонян. Вiра в те, що люди можуть походити вiд тварин, властива первiснiй релiгii.

81

Вiд слова мирмекс – мурашка.

82

Лiвiею греки називали берег Африки на захiд вiд Єгипту.

83

Персей – один з найпопулярнiших героiв Грецii. Про нього збереглося багато мiфiв, що iх оповiдали не скрiзь однаково. Цiкаво, що ряд осiб, якi дiють у цих мiфах, стародавнi греки перенесли на небо.

84

Один з Кiкладських островiв в Егейському морi.

85

Ефiопiя – краiна, що лежала, за уявленнями грекiв, на крайньому пiвднi землi. Ефiопiею греки, а потiм римляни називали всю краiну, що лежить в Африцi на пiвдень вiд Єгипту.

86

Знаходиться в оазисi Лiвiйськоi пустелi, на захiд вiд Єгипту.

87

Одне з найдавнiших мiст Грецii, знаходилось в Арголiдi.

88

Багато що в цьому мiфi вказуе на те, що Беллерофонт був мiсцевим сонячним богом; вiн несеться по небу на крилатому конi, вiн убив своiми стрiлами потворну Химеру, яка втiлюе в собi бурю, землетрус i вулканiчнi сили землi. Мiфи про героiв, подiбних до Беллерофонта, зустрiчаемо в багатьох народiв земноi кулi.

89

Краiна на пiвденному заходi Малоi Азii.

90

Іменем Пегаса названо сузiр’я.

91

Гора, на якiй була фортеця (акрополь) Коринфа.

92

Плем’я, яке жило на пiвнiчному кордонi Лiкii.

93

В цьому мiфi вражае нас дика жорстокiсть Тантала. Вiн убивае свого сина лише для того, щоб пересвiдчитись, чи всезнаючi олiмпiйськi боги. В цьому вчинку Тантала виразно позначаеться пережиток тих часiв, коли у грекiв приносили ще в жертву людей.

94

Мiсто на захiдному березi Малоi Азii.

95

У мiфах про Пелопса багато рис найглибшоi давнини. В них ми зустрiчаемося з пережитками – викраданням нареченоi, так званим умиканням нареченоi. Змагання Пелопса з Еномаем – не що iнше, як викрадання нареченоi. На грецьких вазах Пелопса зображено часто на колiсницi з Гiпподамiею, дочкою Еномая, наче вiн вивозить ii. Розповiдаеться, що Еномай вiшав голови вбитих ним женихiв на дверях свого палацу.