На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Виховання почуттів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Виховання почуттів

Автор
Дата выхода
27 мая 2013
🔍 Загляните за кулисы "Виховання почуттів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Виховання почуттів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Гюстав Флобер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман «Виховання почуттів» – найскладніший за стилем, ідеями, проблематикою із усього написаного Гюставом Флобером. Це багатоплановий твір, в якому у новому, несподіваному ракурсі поєднані історія Франції, історія покоління, історія героя. У свідоме життя герой роману юний Фредерік Моро вступає з перебільшеним уявленням про себе і свої можливості, з певністю, що йому судилася незвичайна доля. Він вирішує стати письменником і пише роман, але не завершує його, компонує вальси, вивчає китайську мову, пробує свої сили в живописі, але ні в чому не знаходить свого покликання, всі його молоді амбіції зазнають поразки. Врешті-решт, він ні в чому не проявив себе, його прекрасне кохання залишилося мрією, а високі пориви виявилися нікчемними справами. Цим і завершилося виховання почуттів.
📚 Читайте "Виховання почуттів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Виховання почуттів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Отож, щоб не марнувати часу, вiн i в цьому роцi не поiде додому i просить, крiм тих грошей, якi висилають йому кожнi три мiсяцi, ще двiстi франкiв на вельми кориснi заняття з репетитором; усе це було присмачено жалкуваннями, потiшаннями, нiжностями та запевненнями в синiвськiй любовi.
Панi Моро, що чекала його на другий день, була подвiйно вражена. Вона промовчала про синову невдачу i вiдповiла йому, щоб вiн «усе-таки приiхав». Фредерiк не поступався. Зав'язалася суперечка. А проте пiд кiнець тижня вiн отримав грошi на три мiсяцi разом iз сумою, яка була призначена репетиторовi, а насправдi пiшла на оплату свiтло-сiрих панталон, бiлого фетрового капелюха й цiпка iз золотою головкою.
Коли все те було вже до його послуг, вiн подумав: «А може, така вигадка личить хiба що перукаревi?»
І його посiли великi сумнiви.
Щоб вирiшити, чи йти йому до панi Арну, вiн тричi пiдкидав монету. Всi три рази звiстували, що все буде добре. Виходить – це велiння долi. Фiакр одвiз його на вулицю Шуазель.
Вiн жваво пiднявся схiдцями, сiпнув шнурок дзвоника; дзвоник не дзеленькав. Фредерiк вiдчув, що ось-ось зомлiе.
Тодi вiн щосили шарпнув важку китицю червоного шовку. Дзвiнок, задзенькавши, поволi стих, i знову – нiчичирк. Фредерiк злякався.
Вiн притулив до дверей вухо – нi звуку! Потiм глянув у замкову шпарку, але нiчого не помiтив у передпокоi, крiм двох очеретинок на тлi шпалер з квiтчастим вiзерунком. Вiн уже збирався вернутися, але передумав. На цей раз легенько постукав. Дверi вiдчинилися, i тут, iз розкуйовдженим чубом, багровим лицем i невдоволеним виглядом, на порозi став сам Арну.
– На тобi! Яка чортяка вас принесла? Заходьте!
Вiн завiв його, але не в будуар i не до свого покою, а в iдальню, де на столi стояла пляшка шампанського й два келихи; вiн уривчасто запитав:
– Ви, любий друже, маете до мене якусь пильну справу?
– Ба нi! Нiчого, нiчогiсiнько! – промимрив юнак, вигадуючи привiд для свого вiзиту.
Нарештi Фредерiк сказав, що зайшов довiдатись про нього, бо чув од Юссоне, нiби вiн у Нiмеччинi.
– І не думав про те! – вiдповiв Арну. – Ну й ворона, отой хлопчисько, все чуе навиворiт!
Щоб приховати свое спантеличення, Фредерiк став походжати по кiмнатi. Зачепивши ногою стiльця, вiн скинув парасольку, що лежала на ньому; ручка слоновоi костi розбилася.
– Боже мiй, як жаль! – вигукнув вiн. – Я зiпсував парасольку панi Арну!
На цi слова торговець пiдвiв голову i якось дивно посмiхнувся.









