Виховання почуттів

На церковнiй дзвiницi повiльно вибило годину, неначе хтось покликав його.

Тодi його душу охопило таке тремтiння, коли здаеться, нiби ви переноситесь у вищий свiт. У нього раптом пробудився талант, якого вiн i сам не пiдозрiвав. Вiн серйозно запитував себе, вийде з нього великий художник чи великий поет, i обрав живопис, бо це заняття наблизить його до панi Арну. Отже, вiн знайшов свое покликання! Мета його життя тепер ясна, а майбутне безпомильне.

Вдома, замкнувши дверi, Фредерiк почув, що в темнiй, сумiжнiй з кiмнатою, комiрцi хтось хропе.

Побачивши свое лице в дзеркалi, вiн упевнився, що гожий iз себе, й хвилину постояв, розглядаючись.

V

Другого дня вранцi вiн купив етюдник iз фарбами, пензлi й мольберт. Пеллерен погодився давати йому уроки, i Фредерiк привiв його до свого помешкання, щоб той подивився, чи не бракуе чогось iз малярського приладдя.

Делор'е вже вернувся. А в крiслi навпроти сидiв якийсь молодик. Клерк сказав, показуючи на нього:

– Оце вiн самий! Сенекаль!

Фредерiковi хлопець не сподобався.

Спершу розмова точилася про новини, мiж iншим, i про «Stabat Mater» Россiнi; коли запитали Сенекаля, вiн заявив, що нiколи не ходить до театру. Пеллерен одкрив етюдника.

– Це все для тебе? – спитав клерк.

– Звичайно!

– Та ну? Ото вигадки!

І вiн нахилився до стола, де репетитор з математики гортав томик Луi Блана[17 - Блан Луi (1811—1882) – французький соцiалiст-утопiст, дiяч французькоi революцii 1848 р.]. Вiн принiс його з собою i тепер пiвголосом читав окремi мiсця, тим часом як Пеллерен i Фредерiк роздивлялися палiтру, шпатель, тюбики; потiм вони заговорили про обiд в Арну.

– У торговця картинами? – запитав Сенекаль. – Теж менi штучка, ну-ну!

– А в чiм рiч? – озвався Пеллерен.

– Тип, – вiдповiв Сенекаль, – який куе грошики полiтичними мерзотами!

І вiн завiв мову про знамениту лiтографiю, на якiй зображено всю королiвську сiм'ю, зайняту речами повчальними; Луi-Фiлiпп тримае звiд законiв, королева – молитовник, принцеси вишивають, герцог Немурський прищiбае шаблю; пан де Жуанвiль[18 - Герцог Немурський та Жуанвiль – сини Луi-Фiлiппа.] показуе молодшим братам географiчну карту; в глибинi виднiе двоспальне лiжко.