На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пані Боварі. Проста душа (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пані Боварі. Проста душа (збірник)

Автор
Дата выхода
27 мая 2013
🔍 Загляните за кулисы "Пані Боварі. Проста душа (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пані Боварі. Проста душа (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Гюстав Флобер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
До книжки ввійшли найвідоміші твори роман «Пані Боварі» та повість «Проста душа». Ці твори пройняті почуттям справжньої людяності і вражають читача зовнішньою простотою, що поєднуються з глибиною психологічного аналізу.
Роман Флобера «Пані Боварі» (1856) є важливою віхою на шляхах розвитку французької і європейської літератури. Цим романом започаткувався новий тип художньої прози, суттєво відмінний від прози попередніх епох. Роман відноситься до реалістичної літератури, але водночас він дав імпульси іншим літературним напрямам і течіям другої половини ХІХ століття. В романі Флобер дотримувався «об’єктивного методу», головною ознакою якого є усунення прямої авторської присутності в творі, тобто різнорідних відступів, коментарів, оцінок зображуваного, емоційних сплесків і т. д. Вперше в цьому романі широко використовується невласне пряма мова, яка набуде великого поширення в літературі ХХ століття.
📚 Читайте "Пані Боварі. Проста душа (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пані Боварі. Проста душа (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Потiм заговорила про свою матiр, про кладовище i навiть показала Шарлю грядку в квiтнику, що з неi вона першоi п'ятницi кожного мiсяця рвала квiтки на материну могилку. Але iхнiй садiвник не тямить своеi справи, та й взагалi прислуга в них нiкуди не годиться. Як би вона хотiла жити в мiстi – хоча б узимку! Правда, влiтку на селi, може, ще нуднiше: днi такi нескiнченно довгi… І, залежно вiд змiсту говореного, Еммин голос то бринiв дзвiнко й чисто, то нараз нiби поймався млосним серпанком i переходив у протяжнi модуляцii, завмираючи майже до шепотiння, наче вона розмовляла сама з собою; вона то весело дивилася широко розплющеними наiвними очима, то злегка мружилась, i в поглядi ii iмлилася нудьга, снувались невиразнi мрii.
Увечерi, повертаючись додому, Шарль пригадував одну за одною всi ii фрази, намагаючись якнайточнiше вiдтворити й доповнити iх змiст, щоб уявити собi, як вона жила до iхнього знайомства. Але йому нi разу не пощастило побачити ii в думках якоюсь iнакшою, не такою, якою вона явилась йому вперше або якою вiн ii щойно покинув.
«Ех, впiймав не впiймав, а погнатись можна!» – подумав Шарль i вирiшив при першiй же нагодi завести рiч про сватання, але щоразу, коли така нагода траплялась, у нього прилипав язик до гортанi – вiн не мiг знайти потрiбних слiв.
Дядько Руо був не вiд того, щоб випхати за когось доньку: яка з неi користь у господарствi? Вiн, щоправда, не сердився на неi – хiба з таким розумом та з хлiборобством возитися? Це ж проклята богом праця – де бачили, щоб хто з хлiборобiв вибився в мiльйонери? От хоч би й сам старий – не те що не багатiшав, а з року в рiк мав збитки.









