Малюк Цахес (збірник)

Бальтазар мав на собi зубчастий комiрець iз найтоншого брюссельського мережива, коротку, з розрiзними рукавами куртку з рубчастого оксамиту, французькi чобiтки на високих гострих закаблуках iз срiбними китичками, англiйського капелюха з найтоншого кастору i данськi рукавички; отже, був зодягнений цiлком по-нiмецькому, i вбрання дуже личило йому, тим бiльше, що вiн гарно накрутив чуба й добре причесав маленькi вусики.

Серце в Бальтазара затремтiло з захоплення, коли в Терпiновiм домi назустрiч йому вийшла Кандiда, одягнена в давньонiмецький дiвочий убiр, привiтна й зваблива в поглядi й у словi, у всiй своiй iстотi, як, зрештою, i завжди.

«Моя ти дiвчино-чарiвниченько!» – зiтхнув Бальтазар у глибинi душi, коли Кандiда, сама люба Кандiда, пiднесла йому чашку гарячого чаю. А Кандiда подивилася на нього променистими очима й промовила:

– Ось ром i мараскiн, сухарi й коржики, любий пане Бальтазаре! Пригощайтесь, будь ласка, берiть, що вам до вподоби!

Та замiсть того, щоб хоч глянути на ром чи мараскiн, сухарi чи коржики, а не те що пригощатися, захоплений Бальтазар не мiг одвести очей, повних болiсноi туги й найщирiшого кохання, вiд милоi дiвчини i марно шукав слiв, якими б мiг висловити найглибшi почуття своеi душi.

Аж ось професор естетики, здоровенний, як дуб, чолов'яга, обхопив його ззаду величезними ручиськами i, повернувши кругом так, що вiн вихлюпнув з чашки на пiдлогу чаю бiльше, нiж годилося б, крикнув громовим голосом:

– Дорогий Лукасе Кранаху![34 - Кранах Лукас Старший (1472–1553) – один з найбiльших нiмецьких живописцiв i графiкiв.

] Та не жлуктiть ви цiеi паскудноi води, бо вкрай зiпсуете собi нiмецький шлунок, – там, у другiй кiмнатi, наш славний Мош виставив цiлу батарею найкращих пляшок iз благородним рейнським, негайно ходiмо туди, трохи розважимось! – i потяг бiдолашного юнака з собою.

Коли це з сусiдньоi кiмнати назустрiч iм вийшов професор Мош Терпiн, ведучи за руку маленького чудернацького чоловiчка, i голосно вигукнув:

– Дами й панове, рекомендую вам обдарованого надзвичайними здiбностями юнака, якому не важко буде здобути вашу прихильнiсть i вашу повагу.

Це молодий пан Цинобер, який щойно вчора прибув до нашого унiверситету i мае намiр студiювати право!

Фабiан та Бальтазар iз першого погляду впiзнали в ньому чудернацького курдупля, що коло брами мало не наiхав на них i впав з коня.