Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско

Вiн спробував виправдатись, але присутнiсть чоловiка стала приводом для того, щоб перервати розмову. Насамкiнець вiн спробував скористатися моментом, коли чоловiк пiшов, i попросити, щоб увечерi його вислухали. Ось тут вiконтеса й досягла справжнiх висот. Вона почала обурюватися зухвалiстю чоловiкiв, якi, скориставшись раз милостями жiнки, уявляють, нiби iм дано право зловживати цим навiть тодi, коли жiнка ними невдоволена. Дуже вправно перевiвши таким чином усю розмову на iншу тему, вона так добре стала розводитися щодо чуйностi й чутливостi, що Врессак не знайшовся що вiдповiсти, знiяковiв, i навiть я сам готовий був визнати ii правоту, бо – знайте це – як приятель iх обох я був присутнiй при розмовi як третя особа.

Зрештою, вона рiшуче заявила, що не може дозволити, аби вiн, стомлений полюванням, стомлювався ще вiд любовних утiх, i не пробачить собi, якщо виявиться перешкодою такiй приемнiй розвазi. В цей час повернувся чоловiк. Розпалений Врессак, який утратив усяку можливiсть вiдповiдати, звернувся до мене й довго викладав своi аргументи, якi я знав не гiрше за нього самого, а насамкiнець попросив мене поговорити з вiконтесою, що я йому i обiцяв.

Вона сказала менi, що позаяк ii кiмната розташована мiж кiмнатами ii чоловiка та коханця, вона визнала обережнiшим пiти самiй до Врессака, нiж прийняти його в себе. Оскiльки я розмiстився якраз навпроти неi, вона вважае, що i в цьому разi безпечнiше побачитись у мене, i що вона з’явиться, тiльки-но покоiвка пiде з ii кiмнати, – менi ж потрiбно лише прочинити своi дверi й чекати.

Усе сталося так, як ми умовились, вона прийшла до мене близько першоi години ночi -

… красуня у простiм вбраннi,

Мов щойно лиш була у снi.[41 - Расiн, трагедiя «Британiк». – «Британiк» – трагедiя на сюжет iз iсторii Стародавнього Риму; написана була 1669 року. Тут цитата з ІІ сцени ІІ дii.

Не будучи марнославним, я не затримуюся на подробицях цiеi ночi. Але ви мене знаете, я залишився задоволений собою.

Удосвiта треба було розлучитися. Ось тут i починаеться найзабавнiше. Цiй анемонi здавалося, нiби вона залишила своi дверi напiввiдчиненими, але ми виявили iх замкненими, а ключ був iзсередини. Ви не уявляете собi вiдчаю, з яким вiконтеса сказала менi: «Я загинула!». Не можна заперечувати, що було б забавно залишити ii в такому становищi.